,

Київ і надалі отримує від США ракети для протиповітряної оборони

Written By: author avatar Христина Левченко
author avatar Христина Левченко
Міська репортерша. У центрі її уваги — життя столиці, інфраструктура, влада і люди.Гасло: «Київ змінюється щодня. Я — фіксую кожну мить».

19 Травня, 2026

Американська зброя для України: що відомо про програму PURL та підтримку НАТО

Постачання озброєння в межах Пріоритетного переліку потреб України (PURL), ініціативи зі закупівлі американської зброї, триває без затримок. Генерал Алексус Гринкевич, головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі, розповів про це під час підсумкової пресконференції 19 травня у Брюсселі, де обговорювалися підсумки засідання Військового комітету Альянсу.

За словами Гринкевича, усе, що було замовлено країнами-союзниками у рамках PURL, вже отримується українськими військовими. Особливо він відзначив постачання ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони — тієї зброї, яка наразі надзвичайно потрібна Україні.

Як ЗСУ обмінюються досвідом з НАТО у боротьбі з дронами

Втім, війну в Україні вже можна вважати тривалою — вона триває п’ятий рік, але Збройні сили України не втрачають темпів. Вони демонструють вражаючу витривалість і креативність у використанні технологій. Особливо помітно це на прикладі боротьби з безпілотниками і ракетами, які Росія та Іран активно застосовують у конфлікті.

НАТО уважно прислухається до українського досвіду та активно співпрацює, адже саме українські фахівці першими опановують нові тактики захисту від ворожих БПЛА і поділяються своїми напрацюваннями. Усе це підкреслює важливість постійної та послідовної підтримки, яку надають союзники через PURL.

Що таке програма PURL і чому вона важлива?

  • Ініціатива США та НАТО, спрямована на швидке постачання критично важливого озброєння;
  • Фінансується за рахунок спільного фонду країн-учасниць;
  • Заснована на пріоритетному переліку, погодженому Україною gemeinsam з НАТО і США;
  • Дозволяє замовляти зброю американського виробництва, яку не замінити аналогами з Європи;
  • Прискорює доставку потрібного озброєння без бюрократичних затримок;

Генерал Гринкевич також наголосив, що інвестиції в оборону України мають подвійне значення: це не лише захист українського народу і важливої інфраструктури, а й вагомий внесок у безпеку всієї Європи.

Плани США щодо військової присутності в Європі: що варто знати

На запитання журналістів Гринкевич підтвердив наміри президента Сполучених Штатів Дональда Трампа скоротити кількість американських військових у Європі на 5000 осіб. Частина цих військ — це танкова бригада.

Також було повідомлено, що раніше заплановане розгортання батальйону далекобійної артилерії відкладено, а деякі менші підрозділи почнуть переміщатися в інші місця.

Як це вплине на безпеку?

Гринкевич підкреслив, що такі рішення не порушать регіональні плани НАТО. Країни Балтії, Польща та їхні союзники активно нарощують власний військовий потенціал, створюючи багатонаціональні бригади й посилюючи оборону на своїй території.

Для прикладу:

  1. Канада очолює багатонаціональну бригаду в Латвії;
  2. Німеччина розширює бригаду в Литві;
  3. Інші країни посилюють наземні сили.

Через це США можуть перенаправляти свої ресурси на інші глобальні завдання, не втрачаючи контролю над безпекою в європейському регіоні.

Реакція НАТО на інциденти з дронами та заявами Росії

Одним із свіжих інцидентів було збиття українського безпілотника, який випадково проник на територію Естонії. За словами естонського міністра оборони Ханно Певкура, дрон “заблукав”, а румунський винищувач, що бере участь у місії НАТО з охорони повітряного простору Балтії, збив його.

Гринкевич високо оцінив оперативність і ефективність реакції, підкресливши, що це продемонструвало, як система оборони НАТО працює на найнижчих тактичних рівнях, охоплюючи кожен сантиметр території Альянсу.

Пропагандистські заяви Москви та відповідь НАТО

Російські спецслужби поширили безпідставну інформацію про те, що Латвія нібито допомагає Україні готувати удари безпілотниками по території Росії, загрожуючи країні “справедливою відплатою”. Гринкевич зазначив, що такі заяви не нові і не мають нічого спільного з реальністю.

Пояснення військового керівника НАТО просте і доходчиве: якби Альянс дозволяв безпілотникам проникати через повітряний простір Балтійських країн, щоб завдавати ударів по Росії, він би не збивав такі дрони. Ця позиція говорить сама за себе.

Інтерв’ю з представником НАТО: “Поле бою — глухий кут” [відео]

author avatar
Христина Левченко
Міська репортерша. У центрі її уваги — життя столиці, інфраструктура, влада і люди.Гасло: «Київ змінюється щодня. Я — фіксую кожну мить».

різне