Група семи (G7) має намір провести відеосаміт міністрів фінансів, ключовою темою якого стане механізм використання заморожених російських активів задля підтримки України. Засідання заплановане на 1 жовтня, а ініціатором виступила Канада — країна, яка наразі головує у G7. Про це повідомляє італійське видання Corriere della Sera.
Європейський Союз, Велика Британія та Канада активізують зусилля для впровадження плану, що дасть змогу використати частину російських резервів, переважно тих, які зберігаються у бельгійському депозитарії Euroclear. Йдеться приблизно про 229 мільярдів євро, з яких близько 170 мільярдів євро знаходяться у вільному доступі й не інвестовані.
Станом на сьогодні Сполучені Штати не чинять перешкод ініціативі, хоча офіційно її не очолюють.
Першою серед потужних європейських країн, яка поширила підтримку використанню російських коштів, стала Німеччина після заяви канцлера Фрідріха Мерца. Згодом до цього плану приєдналися Франція та Італія, країни, які раніше демонстрували більш стриману позицію.
Європейська Комісія запропонувала створити спеціальний нульовий євробонд, гарантований країнами-членами ЄС. За планом, цей євробонд буде обміняний на ліквідні активи Росії, а сам бонд має бути переданий у Euroclear як форма «замороженого» російського майна. Отримані кошти будуть передаватися Україні траншами, ймовірно, у розмірі €25–30 мільярдів.
Слід також зазначити:
1. Міжнародний валютний фонд визначить розмір позики Україні з заморожених активів Росії.
2. Запропонований підхід дає змогу здійснити перший крок до юридичного оформлення репарацій, адже євробонд може бути пролонгований на невизначений термін або повністю списаний як актив Росії.
3. Таким чином Захід фактично визнає Росію відповідальною стороною, що несе відповідальність за збитки, завдані війною.
Велика Британія разом із Канадою, попри менші обсяги заморожених російських активів, також розглядають можливість їх використання. За попередніми підрахунками, ці фінанси забезпечать потреби України принаймні на 18 місяців, враховуючи щоденні військові витрати, що перевищують $170 млн.
Ця ініціатива набуває особливого значення на фоні уповільнення фінансової допомоги з боку США та зростання втоми від війни серед частини населення європейських країн.
У відповідь Росія готує можливі контрзаходи, серед яких:
– Подача судових позовів до міжнародних судів попри порушення нею міжнародного права.
– Конфіскація активів західних компаній, які досі ведуть бізнес або мають кошти в Росії.
Зокрема, йдеться про приблизно $5 млрд, що належать американській корпорації Exxon, та близько $2 млрд, пов’язаних із французькою Total. Ці кошти можуть бути використані Росією для покриття бюджетних дефіцитів, однак такий крок розглядається як тимчасовий.
Російська Федерація дедалі більше ізолюється від глобальних фінансових ринків і ризикує втратити доступ до них доти, доки не буде компенсовано матеріальні збитки Україні.
Додатково Європейський Союз планує надати Україні так званий репараційний кредит сумою до €130 мільярдів, використовуючи заморожені в західних країнах російські активи. Остаточний обсяг фінансування буде визначений після проведення Міжнародним валютним фондом оцінки потреб України на 2026–2027 роки.
