,

Київ з висоти: кореспондентка «Кременчуцького Телеграфа» піднялась на щит «Батьківщини-матері»

Written By: author avatar Христина Левченко
author avatar Христина Левченко
Міська репортерша. У центрі її уваги — життя столиці, інфраструктура, влада і люди.Гасло: «Київ змінюється щодня. Я — фіксую кожну мить».

3 Вересня, 2026

Неймовірна подорож на щит «Батьківщини-матері»: Київ з висоти 91 метра

Журналістка «Кременчуцького Телеграфа» давно мріяла побачити столицю з такого ракурсу — прямо з вершини монументу «Батьківщина-мати». Довгі тижні або непогода, або тривоги, або брак часу відкладали цю пригоду. І ось, нарешті, ця захоплива мрія збулося.

Неодноразово відвідуючи Національний музей історії України у Другій світовій війні, я цього разу вирішила не обмежуватися звичайною екскурсією та оглядовим майданчиком внизу. Мене чекав новий виклик — піднятися на «щит» монумента.

Підйом за особливими правилами: що треба знати

Це не просто екскурсія з ліфтом догори. Щоб потрапити на оглядовий майданчик, доводиться пройти всередині монументальної металевої конструкції: два ліфта, технічні приміщення, вузькі сходи і майже вертикальні драбини – все це частина цієї унікальної подорожі.

Ціна квитка та умови проходження

Квитки на підйом до щита коштують 1000 гривень — це сума за одного відвідувача, яку можна купити лише у касі музею.

Інтернет-продажу на цей маршрут немає, тому в пік сезону або у вихідні слід заздалегідь розраховувати на можливе очікування.


У підйомі допускається не більше двох осіб одночасно, а поруч весь час знаходиться інструктор.

Мені пощастило, що черги не було, спочатку я йшла сама, а пізніше з нами приєдналася ще одна відвідувачка.

Загальна тривалість підйому і повернення — близько 40 хвилин, з яких приблизно десять відведені безпосередньо на оглядову точку.

Цього цілком достатньо, щоб насолодитися розкішними краєвидами, зробити кілька знімків і вловити відчуття висоти.

Особливості підйому: від ліфта до металевих драбин

Перший ліфт — рух по діагоналі

Спершу потрібно потрапити на третій поверх музею — нижній оглядовий майданчик. Тут перевіряють квиток і запрошують у перший ліфт.

З вигляду – звичайна кабіна ліфта з телефонною трубкою для екстреного зв’язку. Однак рух кабіни дивує: вона піднімається не лише вгору, а й по діагоналі під кутом близько 75 градусів.

Цей механізм унікальний для України та нагадує фунікулер, який ковзає вздовж прибудови монумента.

Спершу складно впоратися з відчуттями: очі дивляться на звичайний ліфт, а тіло відчуває незвичайний рух.

Після виходу з ліфта гості потрапляють у технічний простір зі сталевими балками, кабелями та напівтемрявою. Тут немає музейної атмосфери — це нагадує індустріальний тунель або навіть бункер.

Другий ліфт та складний фінальний етап

Далі гостя прямує вузькими сходами до другого ліфта. Перед входом інструктор одягає на кожного альпіністську страхувальну систему з карабіном.

Другий ліфт рухається виключно вертикально, дверцята закриваються вручну – це вже не туристичний комфорт, а справжній технічний підйом у глибину монумента.

У кабіні встановлено електронне табло, яке повідомляє висоту підйому в метрах — відчуття зростають із кожним метром.

Після виходу з ліфта починається найвищий виклик: майже вертикальні металеві сходи та драбини. Вони рухаються під вагою, тому здається, що весь монумент трохи хитнеться.

Підйом по металевих драбинах всередині монумента

Карабін страхувальної системи приєднують до спеціального сталевого канату, що запобігає падінню при втраті балансу.

Простір хоч і не тісний, але й не широкий — ти ніби рухаєшся вузьким металевим тунелем у серці монумента.

Фінальний прохід — отвір діаметром лише 55 сантиметрів. Інструктор відкриває люк, і за мить відкривається небо та неймовірний вид на Київ.

Фантастичні краєвиди з 91 метра

Оглядовий майданчик на щиті розташований на висоті 91 метра. Місця тут достатньо для двох гостей і інструктора.

Вид охоплює приблизно 180 градусів з панорамою на Південний міст, Видубичі, Дарницю, Печерськ і Голосіївський район. У протилежному напрямку відкривається панорама Києво-Печерської лаври.

З цього ракурсу особливо відчувається гігантський масштаб монументу: деталі, що з землі здаються маленькими, тут розкривають свою величезну сутність.

Десь десять хвилин на оглядовому майданчику пролітають непомітно. За цей час встигаєш зробити кілька фото, записати панорами, а ще – просто відчути місто без телефону в руках.

  • Найкращий час для підйому — ясна та суха погода.
  • Під час туману, дощу або снігопаду видимість значно погіршується.
  • У разі несприятливих умов підйом можуть тимчасово призупинити.

Спуск тими ж металевими драбинами виявився ще складнішим та більш тривожним за підйом — дивитися вниз досить непросто.

Хто може піднятися та що потрібно врахувати

Доступ до підйому мають особи від 18 років. Відвідувачі мають бути у задовільному фізичному стані, готовими до навантажень і високої висоти.

Рекомендації перед походом:

  1. Взувати спортивне або інше надійне взуття без підборів.
  2. Одягати зручний, вільний одяг, що не обмежує рухів.
  3. Бути готовими долати вертикальні драбини та маневрувати в обмежених просторах.

Власникам серцево-судинних хвороб, проблем з тиском, опорно-руховою системою, а також тим, хто має виражену клаустрофобію чи сильний страх висоти, радять оцінити власні можливості перед придбанням квитка.

Якщо вищий маршрут здається занадто складним або ризикованим, можна відвідати нижчий оглядовий майданчик «П’єдестал» на висоті 36,6 метра, квиток на який коштує 150 гривень. Підйом туди здійснюється звичайним ліфтом.

Під час повітряної тривоги підйом і спуск припиняються. Якщо тривога спалахує під час перебування на маршруті, інструктор організовує негайний спуск. Відновлення роботи відбувається після детальної перевірки конструкцій і приміщень.

Перед візитом обов’язково слід перевірити актуальний графік роботи оглядової зони на офіційному сайті музею, оскільки він залежить від погодних, технічних і безпекових умов.

За цю пригоду з непередаваними емоціями варто заплатити — не просто за панораму Києва, а за неповторний досвід підйому всередині монументального творіння.

Раніше ми також ділилися нотатками журналістки з Нью-Йорка та Марселя, які подарували багато цікавих вражень.

author avatar
Христина Левченко
Міська репортерша. У центрі її уваги — життя столиці, інфраструктура, влада і люди.Гасло: «Київ змінюється щодня. Я — фіксую кожну мить».

різне