Київ нині здатен покрити лише половину необхідних витрат на оборону за рахунок податків і внутрішніх запозичень, тоді як решта навантажень припадає на партнерів, повідомляє The Spectator.
Багато експертів обговорюють, коли у Росії можуть вичерпатися фінансові ресурси для ведення війни в Україні, проте мало хто звертає увагу на те, що саме Україна може першою зіткнутися з дефіцитом коштів.
Київ затвердив бюджетний проєкт на наступний рік, який передбачає рекордні суми на оборону з очікуваним дефіцитом у 18,4% ВВП — це близько 2,4 трильйона гривень. Водночас за оцінками МВФ, реальний дефіцит може перевищувати цей показник приблизно на 1,1 трильйона гривень. На додачу до цього, уряду необхідно закрити бюджетну «дірку» в розмірі майже 330 мільярдів гривень нинішнього року.
За поточними даними, Україна спрямовує на ведення бойових дій близько 31% свого ВВП — приблизно 5,1 трильйона гривень на рік. Для порівняння, військовий бюджет РФ становить 13,5 трильйона рублів, що еквівалентно приблизно 6,7 трильйона гривень.
Однак покриття цих витрат лише наполовину здійснюється через податки і внутрішні запозичення Києвом, а решта фінансування лягає на плечі міжнародних союзників. При цьому жодних офіційних домовленостей або обіцянок щодо забезпечення таких великих сум досі не досягнуто.
Із лютого 2022 року від партнерів Україна отримала понад 6 трильйонів гривень фінансової допомоги. Проте ці кошти не можуть безпосередньо бути використані на військові потреби, бо іноземна фінансова підтримка допускається лише для соціальної сфери. У проєкті бюджету на наступний рік держава планує спрямувати ці ресурси на:
– підвищення пенсій та мінімальної заробітної плати;
– збільшення заробітних плат вчителям;
– виплати стипендій студентам;
– будівництво центрів реабілітації для ветеранів;
– створення бомбосховищ;
– компенсації українцям, чиї будинки зруйновані внаслідок воєнних дій.
Уряд сподівається, що такі заходи пом’якшать наслідки війни для втомленого населення.
Найгострішою проблемою для влади залишається забезпечення фінансування виплат зарплат військовослужбовцям, компенсацій сім’ям загиблих і зниклих безвісти, зміцнення оборонних споруд, а також закупівля боєприпасів і озброєння.
Як наголошує видання, ситуація ускладнюється тим, що кошти, які зазвичай йшли на озброєння, уже були переорієнтовані на грошове забезпечення солдат восени, а лише за останній місяць Росія повернула тіла щонайменше 2000 українських військовослужбовців, що істотно підвищує витрати, котрі не були передбачені у початковому бюджеті.
У цьому контексті журналісти зазначають кілька можливих шляхів розв’язання проблеми фінансування:
1. Переконати міжнародних партнерів зняти заборону на використання частини фінансової допомоги на військові цілі. Прикладом такого кроку стала нещодавня ініціатива Великої Британії, яка надала близько 2,4 млрд фунтів стерлінгів кредиту для української оборонної промисловості в рамках угоди G7, фінансування якої покривається за рахунок прибутків від заморожених російських активів.
2. Використання заморожених активів Росії, які зберігаються в Бельгії та становлять понад 240 млрд фунтів стерлінгів, для покриття усіх оборонних потреб України без додаткових витрат для європейських платників податків.
Попри це, спроби Адміністрації Трампа переконати ЄС розблокувати ці кошти наразі залишилися без відповіді.
—
### Військові видатки України
Згідно з проєктом державного бюджету на 2026 рік, сумарні видатки на безпеку й оборону сягнуть 2,8 трильйона гривень, що складає 27,2% ВВП. Це на 168,6 мільярда гривень більше, ніж передбачалося на 2025 рік. Міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що зовнішня потреба у фінансуванні України на наступний рік становитиме 2,079 трильйона гривень.
За його словами, Україна веде переговори з міжнародними партнерами щодо можливості спрямування міжнародної допомоги на підвищення зарплат військовослужбовців та інші потреби оборонного сектору.
