Київ вимагає державної підтримки для зміцнення енергетичної безпеки міста
Київська міська влада наполягає на необхідності держфінансування ключових проєктів підвищення енергостійкості та прагне спростити закупівельні процедури. Відповідні звернення вже направили до Кабміну, РНБО та Офісу Президента.
Про це повідомила пресслужба Київської міськдержадміністрації, передає Новини.LIVE.
План енергетичної стійкості: що пропонує Київ?
В.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв підкреслив, що місто акцентує на важливості передбачення державного фінансування для низки пріоритетних ініціатив і на необхідності спрощення процедур закупівель. Без таких кроків реалізація окремих заходів Плану може значно затягнутися.
Попри погоджений на урядовому рівні механізм співфінансування – 50% коштів міста і 50% держбюджету,
- не встановлено чітких відповідальних замовників,
- не затверджено обсяги держпідтримки для деяких проєктів.
“Місто робить все можливе для підготовки до опалювального сезону і впровадження Плану енергостійкості, але без допомоги держави – як фінансової, так і організаційно-правової – це завдання значно ускладнюється. Вкрай необхідно разом вирішити питання фінансування і прискорити процес реалізації проєктів,” – наголосив Пантелеєв.
Історія та поточний стан Комплексного плану
Комплексний план стійкості Києва офіційно презентували ще 3 березня на засіданні РНБО. Тоді ж проєкт отримав схвалення — без зауважень чи сумнівів, що дозволило розпочати його виконання одразу. У червні документ було оновлено.
КМДА регулярно звітує перед РНБО та урядом про всі кроки щодо реалізації Плану. На робочих нарадах досягнуто погодження щодо співфінансування – 50 на 50 між державним і міським бюджетами. Також влади спільно взяли на себе відповідальність за створення резервної системи теплопостачання столиці.
Основні проєкти, які реалізуються вже зараз
“Завдяки домовленостям Київ активно втілює масштабні проєкти, спрямовані на відновлення пошкоджених об’єктів та укріплення енергетичної стабільності. Серед них:
- інженерно-технічний захист;
- запровадження когенерації;
- резервне живлення систем водопостачання і водовідведення;
- розвиток розподіленої теплової генерації.
Загальна сума проєктів, які сьогодні виконує місто, наближається до 23 млрд гривень, що є більш ніж половиною вартості всього Комплексного плану.”
Джерела фінансування та проблемні моменти
Київ також залучає міжнародні інвестиції, додатково до коштів зі свого бюджету. Однак підтримка з державного бюджету є частковою та охоплює переважно інженерно-технічний захист і розподілену теплову генерацію.
Не зважаючи на численні звернення, місто досі не отримало чітких напрямків та точних обсягів державного фінансування. Це суттєво ускладнює здійснення важливого напрямку – створення резервної системи теплопостачання шляхом будівництва й модернізації джерел тепла.
Проблема із закупівлями
“Одне із головних перешкод — відсутність рішень про спрощення закупівельних процедур. Зокрема, необхідно:
- дозволити змінювати істотні умови договорів після експертизи проєктів,
- усунути вимоги щодо локалізації виробництва,
- застосовувати принцип «проектуй – будуй» для одночасного проєктування і будівництва.
Ці кроки значно скоротять терміни втілення ключових проєктів, що є критично важливим для міста.”
Фінансовий ресурс Києва і виклики підготовки до зими
Київ має найбільший бюджет серед українських міст — у 2026 році він перевищить 113 млрд гривень. Проте, згідно з заявою прем’єрки Юлії Свириденко, столиця наразі відстає у підготовці до майбутнього опалювального сезону. Вона наголосила, що це безпосередньо відповідальність місцевої влади.
Уряд уже спрямував додаткові 2 млрд гривень на допомогу Києву у підготовці до зими. Ці кошти призначені для захисту енергетичних об’єктів і гарантування безперебійного теплопостачання для мешканців.
