Великі інвестиції в тепло столиці: як Київ готується до зими
3 вересня депутати Київської міськради ухвалили масштабне рішення про залучення кредитів загалом майже на 3,5 мільярда гривень від державних банків — Укргазбанку та Укрексімбанку. Ці значні фінансові ресурси спрямують на підготовку міста до опалювального сезону, а також на розвиток резервних джерел теплової енергії.
Фінансування: куди підуть 3,5 млрд гривень
Рішення Київради передбачає взяття кредиту в розмірі приблизно 2 млрд грн у “Укргазбанку” на 7 років із погашенням з міського бюджету. Ще 1,5 млрд грн з терміном погашення 5 років надасть Укрексімбанк. За словами Петра Пантелеєва, заступника голови КМДА, ці гроші призначені для комплексного захисту та зміцнення теплової інфраструктури.
- інженерно-технічний захист об’єктів;
- розбудова систем когенерації;
- створення резервних джерел теплопостачання;
- запровадження резервного живлення критичних систем.
«Бюджетних коштів майже не вистачає ні в столиці, ні в країні, тому ми вирішили залучити цільове кредитування. Адже кошти потрібні терміново, на життєво важливі заходи», — зазначив Пантелеєв.
Нагадаємо, що на початку серпня Ощадбанк уже виділив Києву кредит на 2,5 млрд грн, який спрямують на впровадження Плану стійкості громади.
Нові джерела тепла та генерації: готовність столиці до зими
«Місто активно облаштовує всю необхідну інфраструктуру для безперебійного функціонування в холодну пору року — від великих теплопостачальних об’єктів до невеликих котелень. До старту опалювального сезону всі роботи мають бути завершені», — розповів Пантелеєв.
Підготовка включає не лише ремонтні роботи, а й будівництво нових об’єктів для безпеки ключових енергетичних вузлів. Проте через регулярні повітряні тривоги темпи дещо сповільнюються, адже будівельники змушені ховатися в укриття.
Щодо встановлення когенераційних установок, то наразі обладнання вже закуплене і монтується з виходом на повне функціонування.
- 60 МВт додаткової генерації вже працюють в енергомережі;
- планується збільшити загальну потужність до близько 200 МВт;
- решту об’єктів введуть в експлуатацію до кінця поточного року.
Щодо теплових установок, вони будуть готові до початку опалювального сезону, що забезпечить надійність та сталий теплопостачання для Києва.
План енергетичної стійкості Києва: що вже зроблено та що попереду
У березні 2026 року Рада національної безпеки і оборони затвердила плани енергетичної стійкості для регіонів України, а Києву надали додатковий час на доопрацювання власного. 10 березня Київрада ухвалила свій план із другого спроби.
Далі, 20 березня, столиця презентувала комплексну стратегію під час засідання Координаційного центру РНБО із бюджетом у 61,6 млрд грн. Основні напрямки плану:
Основні складові плану:
План поділяється на три великі частини з різними пріоритетами та ресурсним забезпеченням:
- Скорочені дії: заходи, доступні місту для реалізації власними силами — ремонт і захист об’єктів, розвиток когенерації та впровадження сонячної генерації;
- Додаткові проєкти: здійсненні після визначення джерел фінансування;
- Законодавчі ініціативи: потребують змін на рівні держави — створення резервних систем живлення, підсилення мереж, а також комплексний ремонт ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6.
Планом також передбачено охорону понад 57 ключових об’єктів критичної інфраструктури і нарощування додаткової генерації понад 200 МВт до кінця 2026 року.
За інформацією КМДА, місто вже розпочало підготовку до опалювального сезону, активно впроваджує визначені заходи. Головні пріоритети — відновлення постраждалих від обстрілів об’єктів, розширення когенераційних потужностей та збільшення кількості резервних джерел живлення.
Які виклики та перспективи очікують тепло Києва
Столиця планує створити близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації завдяки модернізації наявних систем, модульним та окремим котельням. Водночас, резервне живлення та когенерація націлені перш за все на забезпечення роботи критичної інфраструктури.
Втім, повністю замістити зимове споживання теплової енергії, яке може досягати приблизно 1950 МВт, поки що неможливо.
Журналістка Znaj.org. Пише про суспільство, освіту та культуру: НМТ і вступну кампанію, зміни в школах і університетах, події в регіонах України. Працює з офіційними повідомленнями та першоджерелами й перевіряє факти перед публікацією.