Київ втрачає понад мільярд гривень: чому кошти “гуляють” по казначейських рахунках і як це вплине на опалювальний сезон
Столиця повернула до свого бюджету 1,25 мільярда гривень, які раніше спрямувала до державної скарбниці з очікуванням допомоги в реалізації Плану енергостійкості. Проте ці сподівання не виправдалися — гроші опинились “замороженими” десь у казначейських рахунках, інформує журналіст Олександр Сергієнко у статті «Скільки тепла потрібно Києву, або Що треба зробити, аби пережити зиму».
Як планували використати кошти міста
Ідея полягала в тому, що 1,25 млрд грн мають бути використані Державним агентством відновлення для закупівлі необхідного обладнання та створення запасної системи теплопостачання Києва. Сергій Сухомлин, керівник Агентства, пояснив, що звертався до Міністерства фінансів та Державної казначейської служби за роз’ясненнями щодо механізму використання цих міжбюджетних трансфертів. Виявилося, що законодавство передбачає подібну передачу коштів, але на практиці виникли нюанси, які ускладнюють процес.
Чому Агентство не може прийняти кошти
Казначейство у офіційній відповіді вказало, що рахунки відкриваються виключно на ім’я розпорядників бюджетних коштів або їх відокремлених підрозділів, визначених відповідним кодом ККДБ 41010600. Якщо спростити, то Агентство відновлення не має офіційного статусу розпорядника цих коштів, а тому не може прийняти 1,25 млрд грн.
Контраст у відповідях державних інституцій
Міністерство фінансів заявило, що кошти субвенції з місцевого бюджету не входять до державних програм, а тому немає юридичних підстав вважати Агентство відновлення уповноваженим розпорядником державних коштів. Таким чином, висновки Мінфіну та Казначейства суперечать одне одному, але в обох випадках рішення виходять на шкоду інтересам киян.
Що відбувалося з грошима
У підсумку зазначені 1,25 млрд гривень кілька місяців “гуляли” між рахунками, тоді як міський голова Віталій Кличко, заступник голови Київської міськради Петро Пантелеєв та депутати сподівалися, що ці гроші підуть на критично важливу систему теплопостачання, від якої залежить опалювальний сезон і комфорт мешканців міста.
Здається, чиновники та фінансові структури забули, що без тепла у домівках мерзнути будуть не лише кияни, а й вони з власними родинами.
Фінансові виклики для Плану енергостійкості Києва
Раніше РНБО затвердило План стійкості для Києва, проте його вартість виявилася непідйомною для міського бюджету. Тож столична влада запропонувала взяти на себе частину фінансування, тоді як іншу частину залучити з альтернативних джерел.
Джерела фінансування, які вдалося залучити
- Активи столичної влади вже акумулювали близько 11,1 млрд грн;
- Домовленості про кредити з “Ощадбанком” та Європейським банком реконструкції та розвитку на суму 5,2 млрд грн;
- Власні кошти “Київтеплоенерго” в розмірі 1,7 млрд грн;
- Оголошена субвенція від міської ради на 1,3 млрд грн.
Тобто загалом столиця поступово збирає кошти на реалізацію масштабного енергетичного плану, але підтримка зі сторони уряду далека від ідеальної.
Невизначеність допомоги держави
Нині все ще лишаються суттєві перепони на шляху отримання державної підтримки. Відсутність чітких механізмів передачі бюджетних коштів з місцевого до державного рівня гальмує розв’язання справжніх проблем і загрожує складністю у проходженні опалювального сезону для мільйонів киян.
