,

Київ зведе сім малих теплоелектростанцій, щоб протистояти кризі: скільки мільярдів потрібно і яку користь це дасть

Written By: author avatar Христина Левченко
author avatar Христина Левченко
Міська репортерша. У центрі її уваги — життя столиці, інфраструктура, влада і люди.Гасло: «Київ змінюється щодня. Я — фіксую кожну мить».

1 Листопада, 2025

У Києві планують збудувати сім нових міні-ТЕЦ для життєзабезпечення об’єктів критичної інфраструктури. Місто готується до загострення енергетичної ситуації, й до кінця 2025 року має намір запровадити ці автономні теплоелектроцентралі, щоб забезпечити стабільне постачання тепла і електроенергії у важливі соціальні установи.

Експертні оцінки непокоїть низкою можливих негативних сценаріїв: від відключень електропостачання та холодних квартир до потенційної евакуації жителів. Міська влада повідомляє, що майбутній опалювальний сезон буде вкрай складним, а ситуація залежатиме від інтенсивності та потужності ворожих обстрілів. Попри це, Київ активно готується до викликів. Навіть зараз розпочато подачу тепла: із 3 жовтня — у лікарнях та школах, а з 29 жовтня — у житлових будинках.

Водночас столиця опрацьовує механізми реагування на надзвичайні обставини. За словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, паралельно з початком опалювального сезону проводяться тренування підрозділів цивільного захисту у взаємодії з енергетиками й іншими службами для відпрацювання дій у разі ворожих ударів по енергетичній інфраструктурі. Ці алгоритми вже довелося застосовувати у жовтні через інтенсивні обстріли Росією.

Що таке міні-ТЕЦ?

Міні-ТЕЦ — це малі автономні установки, які одночасно виробляють електроенергію та теплову енергію. Вони призначені забезпечувати потреби окремих об’єктів, що значно підвищує їхню стійкість до масованих атак і пошкоджень.

Будівництво та фінансування семи міні-ТЕЦ

Загальна програма резервного енергозабезпечення та захисту об’єктів другого рівня передбачає зведення семи таких міні-ТЕЦ з бюджетом у 10,5 мільярда гривень.

Роботи розпочалися зі спорудження захисних конструкцій другого рівня, які стали базою для встановлення сучасного обладнання. Основна складність полягає у безпеці інвестицій: турбіни та інше устаткування є високотехнологічними, дорогоцінними та вразливими, тому потребують надійного захисту від вибухів і руйнувань. Конструкції передбачають спеціальні системи вентиляції та повітрообміну, що ускладнює як проектування, так і монтаж.

Заступник голови КМДА уточнює, що захисний рівень виражений у спеціальних залізобетонних спорудах, розроблених за методологією Збройних сил України для охорони критично важливих об’єктів.

Терміни запуску і призначення міні-ТЕЦ

За планами, шість міні-ТЕЦ запустять вже наприкінці поточного року, а одна введеться в експлуатацію у 2026 році. Вони будуть розташовані в різних районах столиці.

Петро Пантелеєв наголошує, що ці електростанції не мають на меті замінити централізовану енергосистему Києва. В опалювальний сезон місто споживає до 2 ГВт електроенергії, тому міні-ТЕЦ орієнтовані на живлення саме критично важливих об’єктів у надзвичайних ситуаціях. Вони покликані підвищити енергетичну стійкість міста під час воєнних дій, коли основні енергетичні потужності можуть бути виведені з ладу.

Відновлення енергетики — реалії та міфи

Нещодавно голова Оболонського району Кирило Фесик заявив, що відновлення київських енергетичних об’єктів після російських ударів займе близько 10 років, оскільки досі не усунено наслідки 2022 року. Проте Петро Пантелеєв оцінює ситуацію інакше:

  • Попри значні пошкодження у 2023 році, всі елементи, які були пошкоджені тоді, вже відновлені.
  • Цю інформацію підтверджують обсяги виробленої електроенергії та потужність енергетичної системи.
  • Енергетики виконали колосальну роботу з відновлення, і їм варто висловити вдячність.
  • Поточний ремонт пошкоджень від обстрілів також відбувається, незважаючи на труднощі.
  • Більшість публічних коментарів із песимістичними прогнозами, за словами Пантелеєва, базуються на недостатній поінформованості.

Енергетична стратегія Києва в умовах подальших холодів і загроз

Київрада затвердила Стратегію енергостійкості, спрямовану на формування більш гнучкої та маневреної системи генерації. Основні пріоритети стратегії:

  1. Резервне живлення критичних комунальних систем:
    Підготовлено 300 генераторів загальною потужністю 50 МВт для безперебійного функціонування водо- та теплопостачання. Паралельно розвивається концепція розподіленої генерації, зокрема запуск нових газопоршневих установок сумарною потужністю 100 МВт, які планують ввести в експлуатацію в грудні цього року.

  2. Мобільні теплові резерви:
    В наявності 53 пересувні мобільні котельні, які оперативно підключаються до лікарень та інших соціальних об’єктів. Ці механізми були успішно опрацьовані під час попередніх російських обстрілів.

  3. Автономне водопостачання:
    Понад 150 бюветних комплексів оснащено можливістю швидкого підключення до генераторів, що забезпечує тимчасову подачу питної води в разі аварійних ситуацій.

  4. Співфінансування і сонячні електростанції для ОСББ:
    В межах бюджетних програм понад тисячу житлових будинків обладнані резервними джерелами живлення (генератори та інвертори). Також встановлено 70 сонячних станцій на дахах будинків. Практика показує, що сонячні електростанції працюють і взимку, хоч і з меншою продуктивністю, спростовуючи поширені помилкові уявлення про їхню неефективність у холодний період.


Інформація підкріплюється відеоматеріалом від ТСН, у якому детально обговорюється складність прийдешньої зими та потенційні виклики в опаленні, якщо обстріли не припиняться.

author avatar
Христина Левченко
Міська репортерша. У центрі її уваги — життя столиці, інфраструктура, влада і люди.Гасло: «Київ змінюється щодня. Я — фіксую кожну мить».

різне