Українська енергетична система наразі функціонує відносно стабільно, проте її баланс утримується на межі між дефіцитом і необхідністю імпорту електроенергії.
«Комерсант Український» детально проаналізував можливі сценарії нових атак з боку Росії та роль американських батарей як потенційного захисту енергетичної галузі України в цей зимовий період.
Енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв повідомив, що станом на ранок 6 жовтня в системі спостерігається дефіцит електроенергії, який компенсується за рахунок імпорту, зокрема, з таких країн, як Словаччина, Польща та Угорщина. Водночас він звернув увагу на те, що незважаючи на загальний баланс, окремі регіони, серед яких як прифронтові, так і глибоко розташовані у тилу, все ж залишаються без надійного електропостачання.
Хоча Київ залишається енергетичним центром з найбільш потужною захисною інфраструктурою, загрози відключення для столиці цілком реальні. Станіслав Ігнатьєв пояснив, що енергетична стабільність у Києві напряму залежить від стану мереж у прилеглих областях:
– Якщо, наприклад, станеться ураження інфраструктури в сусідніх з Києвом областях, то і столиця, і Київська область потенційно можуть залишитися без стабільного електропостачання на певний проміжок часу.
Ключове слово тут — «потенційно», проте досвід минулої зими нагадує про те, що навіть короткочасні пошкодження однієї підстанції в області призводили до каскадних відключень електроенергії.
Київська енергомережа обладнана кількома лініями резервування, проте удари по критичних вузлах у Чернігівській, Житомирській або Полтавській областях можуть порушити ці ланцюги. Саме такі варіанти розвитку подій уже частково відпрацьовувалися російськими силами.
Експерт з авіації Костянтин Криволап зазначив, що восени зафіксовано низку ударів, спрямованих не на безпосереднє знищення генеруючих потужностей, а на виведення з ладу розподільчих ліній електропередачі та трансформаторних підстанцій. Він навів такі приклади:
– Потужний удар по Ніжину спричинив руйнування теплоелектроцентралі (ТЕЦ), що призвело до знеструмлення Чернігова.
– Удар по Славутичу виглядає безглуздим, оскільки через цей вузол живиться Чорнобильська АЕС, яка оснащена двома трансформаторами, при цьому резервних ліній практично немає. Це становить як технічну, так і стратегічну небезпеку.
Концентрація ключових енергетичних ліній у вузлових точках загрожує розвитком ефекту доміно, коли пошкодження однієї ланки може паралізувати роботу мережі одночасно у кількох областях. Через це навіть Київ із його кількома контурами живлення лишається вразливим у разі масштабної атаки на регіональні підстанції.
Окрім технічних вразливостей, Костянтин Криволап підкреслив важливість захисту повітряного простору як чинника, що прямо впливає на енергетичну безпеку. За його словами, ще у вересні — на початку жовтня над Київщиною регулярно відбувалися прольоти безпілотних літальних апаратів типу «шахед» та розвідувальних дронів, які фактично діяли без жодного виправданого протидії.
Криволап виділяє дві основні проблеми у цьому контексті:
1. Відсутність скоординованої взаємодії між відповідними військовими підрозділами.
2. Ігнорування потенціалу легкомоторної авіації як додаткового засобу боротьби з дронами.
Він навів приклади ініціатив з боку місцевих пілотів, які готові патрулювати повітря над Київським водосховищем і навіть збивати «шахеди», використовуючи власні ресурси, проте державні структури не застосовують цей потенціал. На думку експерта, це свідчить про загальну проблему — повільну адаптацію оборонних систем до сучасних викликів повітряної війни. І доки система протиповітряної оборони не працюватиме інтегровано — від рівня місцевих громад до верхніх командних ланок, — захист критичних енергетичних об’єктів залишатиметься фрагментарним.
Фахівці вказують, що атаки Росії на енергетику мають не лише технічний, а й значний психологічний ефект. Їхня мета полягає не лише у вимкненні електропостачання в містах, а й у тому, щоб вселити у свідомість українців сумніви у здатність влади забезпечити захист критичної інфраструктури.
Як зауважив Костянтин Криволап:
– Росія заявляє про намір зруйнувати всю енергетичну структуру в 50-кілометровій зоні й уже розпочинає ці дії. Решта населення має відчувати тривогу, панікувати, тиснути на керівництво — саме це й є їхня ціль.
Тому, за оцінками експертів, інформаційна робота та психологічна підготовка громадян є не менш важливими аспектами, ніж технічний захист критичних енергетичних об’єктів.
