Цього тижня найстаріша англомовна газета Гонконгу, South China Morning Post (SCMP), опублікувала ґрунтовну статтю, в якій розглядається питання, чому Китай не може собі дозволити поразку Росії в Україні.
Відставний генерал австралійської армії та військовий аналітик Мік Райан, коментуючи матеріал, виділив три ключові причини, з огляду на які Пекін зацікавлений у тому, щоб конфлікт в Україні тривав, навіть якщо це означає значні людські втрати. Свій аналіз він оприлюднив на платформі Substack.
Експерт підкреслює, що тривала війна в Україні повністю відповідає стратегічним інтересам Китаю і є для нього вигідною.
За словами аналітика, хоча Китай офіційно заявляє про нейтралітет у конфлікті та бажання сприяти мирним перемовинам, міністр закордонних справ КНР Ван І акцентував увагу на зовсім іншому погляді своїх керівників — вони розглядають війну через стратегічну призму і вважають, що продовження бойових дій сприятиме їхнім інтересам.
Основні вигоди Китаю від тривалої війни в Україні
Китайські політологи та стратеги зазвичай оцінюють війну в Україні як винятково позитивний фактор для зміцнення національної безпеки країни. Навряд чи Сі Цзіньпін та його радники звертають увагу на гуманітарну катастрофу, що спричинена конфліктом.
За словами Міка Райана, існують три ключових чинники, через які китайське керівництво вбачає переваги у продовженні війни, і ці чинники можна розділити на:
- стратегічні;
- економічні;
- ідеологічні.
Стратегічні переваги
- Війна в Україні відволікає значну частину уваги найвищих американських політичних та військових керівників, які опікуються питаннями глобальної безпеки. Хоча деякі експерти радять Сполученим Штатам повністю концентруватися на викликах, пов’язаних із Китаєм, у Вашингтоні переважає стратегічне мислення — безпека Європи залишається одним із ключових національних інтересів Америки.
- Оскільки безпечна, єдина і процвітаюча Європа була і залишається ключовим стратегічним пріоритетом США після Другої світової війни — підтвердженим низкою ініціатив, зокрема планом Маршалла та заснуванням НАТО — Штати продовжуватимуть інвестувати у підтримку обороноздатності України.
- Час і ресурси, які політичні та стратегічні лідери Америки витрачають на Україну, одночасно відволікають їх від концентрації на загрозі з боку Китаю, особливо щодо захисту західної частини Тихоокеанського регіону. Кожен долар, витрачений на військову та економічну допомогу Україні, означає менше інвестицій у протистояння китайській експансії в Індо-Тихоокеанському регіоні.
- Різні підходи у зовнішній політиці адміністрацій Трампа і Байдена також сприяють тому, що китайські стратегії бачать у конфлікті в Україні інструмент загострення євроамериканської недовіри, зокрема з огляду на скептичне ставлення представників адміністрації Трампа до європейських союзників.
- Нещодавнє одностороннє рішення міністра оборони Сполучених Штатів закрити постачання певних американських боєприпасів в Україну з формального аргументу про збереження військової готовності США — вигідне лише для Росії та Китаю. Це крок, що прямо відповідає інтересам двох авторитарних держав.
- Крім того, китайські стратеги розглядають затягування війни як спосіб утримати європейські країни зосередженими на власному континенті. Китай відчуває певний дискомфорт через розширення присутності європейських військово-морських і повітряних сил у Тихоокеанському регіоні. Зокрема, нещодавно британський Королівський флот розгорнув авіаносну ударну групу в Азії. Війна в Україні може не повністю запобігти таким розгортанням, але значно уповільнити темпи їх проведення.
- Хоча Пекін активно торгує з європейськими країнами, він не бажає бачити європейський військовий вплив у регіонах, які вважає своєю сферою інтересів — насамперед у Тайванській протоці та Південно-Китайському морі. Продовження війни сприяє частковому досягненню цієї мети.
Україна як полігон для випробувань
- Війна в Україні стає величезним полігоном для випробування китайських концепцій ведення майбутніх бойових дій в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
- Хоча Росія, ймовірно, прямо не застосовує китайські військові ідеї, конфлікт демонструє численні сценарії використання новітніх технологій у сферах авіації, сухопутних військ, ВМС, кібернетики та інформаційних воєн.
- Масовані повітряні удари Росії по Україні формують у Пекіна уявлення про можливу тактику нанесення вогневих ударів по Тайваню та країнам, які можуть надати йому підтримку.
- Тривалість війни дає китайським військовим можливість отримувати безцінний досвід застосування інтегрованих багатогалузевих операцій.
- Водночас війна посилює усвідомлення потреби удосконалення як цивільного, так і військового управління, підготовки та освіти китайських збройних сил.
Економічні чинники
- З початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну обсяги торгівлі між Китаєм і Росією значно збільшилися.
- У 2023 році товарообіг між двома країнами зріс на 26% у порівнянні з попереднім роком. За цей період постачання з Китаю до Росії зросли на 46%, а з Росії до Китаю — на 13%.
- Незважаючи на західні санкції, Китай став найбільшим імпортером російських енергоресурсів та сировини за зниженою ціною, оскільки Росія втратила альтернативних покупців.
- Утім Китай також значно збільшив постачання високотехнологічної продукції, яку Росія більше не може придбати на Заході.
- Це віддано Пекіну суттєві важелі впливу на Москву і кардинально змінює динаміку російсько-китайських відносин на користь КНР.
Ідеологічні аспекти
- З позиції Пекіна війна Росії проти України є частиною більш масштабного протистояння, яке ведуть такі країни, як Китай, Росія та Іран, проти західного домінування в глобальній політиці.
- Конфлікт дозволяє Сі Цзіньпіну представляти його як боротьбу, нав’язану Росії НАТО та Сполученими Штатами, що слугує своєрідним виправданням для посилення заходів із забезпечення національної безпеки Китаю.
- Це також підсилює прагнення до політичної "очищення" серед провідних цивільних і військових керівників, а також підтримує модернізацію китайських збройних сил.
- На думку Райана, Китай і Росія є ключовими учасниками нового «авторитарного блоку навчання та адаптації», до якого входять також Іран та Північна Корея.
- Співпраця між цими країнами інтенсивно зростає, що окрім підсилення індивідуальних загроз з їхнього боку, породжує нові виклики глобальному впливу та силі Сполучених Штатів.
Таким чином, тривала війна в Україні відкриває для Китаю широкі можливості в стратегічній, економічній та ідеологічній сферах, що, за оцінками західних експертів, вводить нову динаміку у світові геополітичні процеси.
