За словами голови місії Китаю в Європейському Союзі, перспективи прагматичної співпраці між Китаєм та ЄС залишаються широкими. Ця думка висловлена в ексклюзивній статті для Euronews, опублікованій напередодні важливого саміту лідерів, що відбуватиметься в Пекіні у четвер.
Посол Цай Жун відзначає, що європейські компанії знаходять значний простір для розширення своєї діяльності на китайському ринку. У своїй публікації він наводить численні приклади інвестицій та взаємної співпраці, серед яких:
– Автомобільні бренди, такі як BMW, Mercedes-Benz і Volkswagen, отримують понад 30% своїх глобальних продажів саме в Китаї, причому прибутки на китайському ринку можуть в 30 разів перевищувати доходи в їхніх внутрішніх ринках.
– Частка європейських товарів у структурі імпорту Китаю становить понад 30%, а за деякими напрямками — понад 50%, зокрема у секторах хімії, оптики, аерокосмічної та авіаційної промисловості.
Також детально наведені приклади китайських інвестицій у Європу, серед яких:
1. Проект мосту Пельєсаць у Хорватії.
2. Залізничний коридор Угорщина–Сербія, який є першим високошвидкісним залізничним проектом Китаю в Європі.
3. Порт Пірей у Греції, який, за словами Цая, створив близько 4300 прямих місцевих робочих місць та спричинив економічний ефект на суму 1,4 мільярда євро, що становить приблизно 1% валового внутрішнього продукту Греції.
Одним із об’єднуючих факторів співпраці, за словами посла, є спільна боротьба зі змінами клімату. Завдяки Партнерству Китаю та ЄС у сфері кліматичних змін та інноваціям у галузі електромобілів і нових енергетичних батарей, в Європі формується нова хвиля інвестицій. Це не лише посилює зв’язки між Китаєм і ЄС, а й надає потужний імпульс розвитку зелених та низьковуглецевих технологій.
У сфері наукових досліджень китайський уряд визначає Європейський Союз як ключового партнера, підтримуючи відкриту та інноваційну політику і розширюючи міжнародне науково-технічне співробітництво.
Особливо Цай підкреслює важливість Угоди про географічні зазначення (GI), яка стала першим всебічним та високорівневим двостороннім документом Китаю та ЄС щодо захисту географічних зазначень. З моменту набуття угодою чинності такі продукти, як ківі з Чжочжі та французьке шампанське, вільно взаємно постачаються між двома ринками, сприяючи збереженню культурної і природної спадщини та стимулюючи подальшу глибшу співпрацю.
Попри оптимістичний тон китайського посла, очікування від результатів саміту виявляються стриманими, попри те, що захід співпадає з 50-річчям дипломатичних відносин між Китаєм і ЄС.
Найбільш помітними темами суперечностей залишаються два ключові питання:
– “Партнерство без обмежень” між Пекіном та Москвою.
– Торговельна нерівновага, спричинена надлишковими потужностями в індустрії.
У травні президент Китаю Сі Цзіньпін наголосив, що ювілейна дата є можливістю “належним чином вирішити розбіжності та відкрити світле майбутнє для відносин Китаю і ЄС”. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн і президент Європейської ради Антоніу Кошта підтримали цей імпульс, заявивши про наміри “посилити партнерство з Китаєм”.
Водночас, після цього позиції істотно загострились. Рішення Китаю обмежити експорт рідкоземельних металів, які є життєво важливими для виробництва передових технологій, викликало тривогу в європейській промисловості та стало приводом для критики з боку самої Урсули фон дер Ляйєн.
На саміті “Великої сімки” у червні вона зазначила:
– “Китай використовує своє квазімонопольне становище не тільки як інструмент переговорів, а й як зброю для дискредитації конкурентів у ключових галузях.”
– “Ми всі стали свідками вартості та наслідків китайського тиску.”
Пекін відреагував негайно, назвавши заяви голови Єврокомісії безпідставними й упередженими, проте водночас запропонував налагодити “вигідне для обох сторін” партнерство.