У середньовічній історії Київської Русі Чернігів майже став столицею замість Києва через боротьбу за верховенство між князівськими братами.
Історія Русі сповнена маловідомих фактів, один із яких – змагання за переважання між Києвом і Черніговом, яке могло завершитися тим, що столичним центром стала б саме Чернігівська земля. Продюсер 1+1 media Акім Галімов у своєму проєкті «Реальна історія» розповів, як у середньовічній Україні Чернігів перетворився на другий могутній осередок князівської влади, відкрито конкуруючи з Києвом.
Журналісти видання «Главред» з’ясували, в який період Чернігів міг набути статусу столиці Русі.
### Як Чернігів міг стати столицею Київської Русі
Відеоматеріал наголошує:
– Мстислав був дуже амбітним князем і прагнув правити у Києві, адже це було найпрестижніше і найвпливовіше місце.
– Саме київський князь мав вирішальне слово у справах торгівлі, війни та збору данини з васальних князівств.
У 990 році князь Володимир Великий, який згідно з літописами хрестив Русь і об’єднав розрізнені князівства в одну міцну державу, відправляє свого сина Мстислава княжити на периферійну територію – Тмутаракань. Це була область між сучасною Керчю в Криму та Кавказькими горами. Тоді Мстиславові було лише сім років.
Через 25 років, у 1015-му, після смерті Володимира Великого, між його синами розгортається війна за спадкоємство, в якій перемагає Ярослав, майбутній Мудрий, і він займає київський престол. Мстислав участі у конфлікті не брав, однак пізніше вирішує кинути виклик своєму брату.
У 1024 році Мстислав збирає військо і вирушає з Тмутаракані до Києва. Проте місто його не приймає — Ярослав знаходиться у військовому поході, і кияни не впускають князя. Повертаючись назад, Мстислав заходить до Чернігова, де його гостинно зустрічають.
Історикиня Інна Непотенко, заступниця генерального директора заповідника «Чернігів Стародавній», відзначає, що вирішальним став конфлікт між братами – Листвінська битва, в якій перемогу здобув Мстислав. Ця перемога довела право Чернігова на самостійність і заклала основи місцевої державності.
Чернігів відтепер міг вважатися рівним Києву центром князівської влади.
### Поділ Київської Русі: між Києвом і Черніговом
Після битви брати уклали угоду про поділ території Русі:
1. Ярослав залишався правителем правобережжя Дніпра – так виникло Велике князівство Київське.
2. Мстислав отримав у володіння лівобережжя, заснувавши Велике князівство Чернігівське, що охоплювало приблизно третину Русі – від Тмутаракані до околиць Великого Новгорода.
Важливо, що Мстислав не лише здобув політичну незалежність, а й започаткував культурний розвиток нової столичної резиденції. Чернігів припинив сплачувати данину Києву, значні ресурси залишалися в місті.
Щоб засвідчити рівність із Ярославом та підкреслити свою могутність, Мстислав ініціював будівництво масштабного храму – Спасо-Преображенського собору. Цей собор розпочали зводити раніше за Софію Київську, з використанням унікальних технологій, відомих лише у Тмутаракані – місті, де князь Мстислав провів дитинство.
Таким чином Чернігів отримав не лише політичне та військове значення, а й символічний архітектурний знак своєї державності, який зберігся до сучасних часів.
—
### Про героя розповіді: Акім Галімов
Акім Альфадович Галімов — український журналіст, сценарист і продюсер історичних проєктів компанії 1+1 Media. У проекті «Реальна історія» він створює короткі відеоматеріали, присвячені ключовим подіям і персонажам української та світової історії.
—
Якщо ви помітили помилку у викладеному матеріалі, ви можете виділити текст і натиснути Ctrl + Enter, щоб повідомити редакцію.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред.
