Литва звернулася до НАТО з проханням посилити свої системи протиповітряної оборони після того, як минулого місяця дві російські військові безпілотні літальні апарати вилетіли на її територію з боку Білорусі.
Міністр закордонних справ Кястутис Будріс повідомив у середу, що обговорював із Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте питання регіональної безпеки та нещодавніх випадків порушень повітряного простору Литви безпілотними апаратами.
У результаті сторонам вдалося дійти згоди щодо необхідності негайних заходів для посилення можливостей протиповітряної оборони по лінії фронту Альянсу, про що Будріс зазначив у публікації на платформі X.
Зокрема, Литва повідомила, що 28 липня один із таких дронів перетнув межі країни.
Міністр оборони Довіле Сакаліене зауважила, що цей безпілотник, імовірно, був спрямований Росією на Київ, але через дії української протиповітряної оборони він дезорієнтувався і випадково потрапив у литовський повітряний простір.
За інформацією Генерального прокурора Ніді Грунськіене, безпілотник був виявлений через кілька днів на території військового полігону і мав на борту вибухові речовини.
Місцеві ЗМІ повідомили, що його ідентифікували як російський безпілотний літальний апарат моделі Gerbera, який зазвичай використовується Москвою як приманка в ударах по Україні.
Окрім цього, Міністерство закордонних справ Литви раніше цього місяця вимагало від Мінська роз’яснень щодо «незаконного проникнення російського багатофункціонального безпілотного літального апарата Gerbera у литовський повітряний простір з території Білорусі 10 липня.»
Міністр закордонних справ також відзначив, що подібні повторювані інциденти є тривожним ознакою розповсюдження російської агресії проти України на територію країн НАТО.
Він наголосив на важливості протиповітряної оборони для безпеки альянсу і підкреслив необхідність пріоритетного забезпечення захисту східного флангу НАТО.
Литва, країна-член НАТО і Європейського Союзу, межує з калінінградським анклавом Росії та союзною з Москвою Білоруссю.
У січні литовська влада оголосила про намір збільшити військові витрати до рівня від 5% до 6% ВВП починаючи з наступного року, порівняно з нинішніми показниками трохи більше 3%.
Це зробило Литву першою країною НАТО, яка пообіцяла досягти нової цільової позначки у 5%, яку давно вимагав колишній президент США Дональд Трамп.
Росія значно посилила ракетні удари по містах України упродовж останніх місяців, попри заклики західних лідерів, зокрема й Трампа, припинити удари по цивільних об’єктах, що триває вже понад три роки війни.
Окрім Литви, інші країни східного флангу НАТО, такі як Румунія, Польща та Латвія, також повідомляли про порушення свого повітряного простору російськими безпілотниками та про запуск ракет неподалік від своїх кордонів з Україною.
Звернення Литви до НАТО відбулося на тлі відставки литовського уряду після того, як прем’єр-міністр Гінтаутас Палуцкас минулого тижня подав у відставку через низку корупційних звинувачень.
Президент Гітанас Науседа призначив Міністра фінансів Рімантаса Шаджюса виконуючим обов’язки прем’єр-міністра. Він виконуватиме обов’язки уряду до формування нового кабінету.
Додаткові джерела: AP.
