Кабінет Міністрів України офіційно затвердив Бюджетну декларацію на період 2026–2028 років (постанова від 27 червня 2025 року № 774), в якій окремо визначено ключові напрями розвитку системи освіти на найближчі три роки.
Базові завдання залишаються незмінними: подолання наслідків війни, відновлення інфраструктури зруйнованих шкіл, продовження реформування освітньої системи в рамках ініціативи «Нова українська школа», розвиток професійно-технічної освіти та цифрова трансформація. Однак у новій декларації з’явилися важливі додаткові акценти, що відображають потребу розширення фокусу залежно від викликів часу та обставин.
Уряд розширив основні завдання, включивши нові пріоритети. Зокрема, у документі окремо підкреслено необхідність підвищення престижності професії вчителя, з акцентом на впровадженні додаткових мотиваційних стимулів, що сприятимуть підвищенню статусу педагогів.
З економічної точки зору, прогноз у декларації досить стривожений. Незважаючи на очікуване зростання економіки, торговий баланс України залишатиметься негативним, тобто країна імпортуватиме більше, ніж експортуватиме, хоча ця різниця поступово зменшуватиметься. Проте обсяги українського експорту також зростатимуть. Очікується значне скорочення дефіциту бюджету — більш ніж на 62%, з 1,36 трлн грн у 2024 році до 511,9 млрд грн, при цьому джерелами фінансування залишаться міжнародні партнери.
Окрему увагу приділено патріотичному вихованню. Планується розширити мережу військових та військово-спортивних ліцеїв, а також завершити оснащення навчальних кабінетів для предмета «Захист України».
Нагадаємо, що у 2024 році предмет «Захист України» зазнав суттєвих змін: замість формального викладання тепер учні щомісяця проходять тренінги тривалістю 6–8 годин у спеціально обладнаних центрах. Програма охоплює практичні навички домедичної допомоги, управління безпілотними літальними апаратами, основи кібербезпеки, протидію дезінформації та реагування у кризових ситуаціях.
Серед нововведень — можливість для молодших школярів залишатися у школі повний робочий день. Це рішення значуще для сімей, де батьки змушені працювати або виїжджати за кордон на заробітки.
Окремий акцент у декларації зроблено на підтримку фізичного та психічного здоров’я дітей. Держава має намір забезпечити учнів повноцінним харчуванням, сприяти зниженню рівня захворюваності та підтримувати загальний добробут школярів.
Також наголошується на важливості повернення українських сімей із-за кордону. Одним із механізмів для цього слугуватиме розвиток доступних закладів дошкільної освіти, що дозволить батькам працювати, будучи впевненими у безпеці та розвитку своїх дітей. Під час засідання Кабінету Міністрів прем’єр-міністр Денис Шмигаль оголосив про державну підтримку дошкілля, повідомивши: «Запроваджуємо програму “єЯсла”. Після досягнення дитиною одного року батьки матимуть вибір — повернутися до роботи або виховувати дитину до трьох років».
У сфері вищої освіти уряд продовжить реформу фінансування шляхом надання державних грантів на навчання за спеціальностями, які є критично важливими для відновлення та розбудови країни. Загальна стратегія полягає в замовленні підготовки фахівців за ключовими напрямами, зокрема військовими, медичними та педагогічними спеціальностями, а також тих, хто володіє робітничими професіями, необхідними для забезпечення ефективного відновлення країни після війни.
Важливим завданням залишається цифровізація системи освіти: планується створення єдиного реєстру даних про учнів і педагогів, розвиток зручних освітніх управлінських систем, вдосконалення обміну інформацією між різними державними реєстрами та спрощення бюрократичних процедур у навчальних закладах.
### Фінансові прогнози на 2026–2028 роки
У додатку до декларації наведено фінансові прогнози, які викликають певні суперечності. Зокрема, привертає увагу прогноз Міністерства фінансів щодо чисельності учнів, де, незважаючи на очікуване скорочення, після 2025 року закладено ту саму цифру.
Для порівняння, кількість учнів за роками становить:
– 2024 — 4 089 824;
– 2025 — 3 889 800;
– 2026–2028 — по 3 889 800 щороку.
Таким чином, Мінфін і Міністерство освіти і науки не передбачили реальних змін чисельності школярів після 2025 року, повторивши цю величину для наступних трьох років.
Прогноз щодо кількості шкіл має більш песимістичний вигляд:
– 2024 — 13 026 шкіл;
– 2025 — 12 600;
– 2026 — 12 000;
– 2027 — 11 000;
– 2028 — 10 500.
Отже, за чотири роки передбачається скорочення 2 526 шкіл — із 13 026 у 2024 році до 10 500 у 2028-му.
### Заробітна плата вчителів у динаміці зростання
У контексті прогнозованого скорочення кількості шкіл уряд пообіцяв підвищення заробітної плати педагогічних працівників. Із нинішніх (2024–2025 років) середніх розрахункових заробітних плат учителя без урахування ЄВВ становить 15 000 грн, заплановано таке зростання:
– 2026 рік — 17 000 грн;
– 2027 рік — 18 300 грн;
– 2028 рік — 19 600 грн.
Це передбачає збільшення приблизно на 30% протягом трьох років, що потребує відповідного бюджетного фінансування.
Цікаво, що одночасно зі зростанням зарплат заплановане значне скорочення кількості закладів освіти. Аналіз графіків демонструє, що менша кількість шкіл корелює з вищою зарплатою вчителів; коефіцієнт кореляції між цими двома показниками становить близько -0,98337, що є майже ідеальним негативним співвідношенням.
### Фінансування харчування та умови навчання
Прикрата увага у бюджетній декларації звернена на фінансування харчування учнів початкової школи. За даними 2024 року, харчування за рахунок державного бюджету отримували:
– 927 929 учнів початкової школи, які навчаються очно;
– 96 957 учнів із змішаною формою навчання.
У 2025 році ці показники знизилися до:
– 920 914 очників;
– 95 342 учнів змішаного навчання.
Проте починаючи з 2026 року у бюджеті не передбачено фінансування харчування учнів — відповідні позиції позначені прочерками.
Також викликає здивування повна відсутність бюджетних видатків на облаштування навчальних кабінетів для «Нової української школи»: у 2024 році їх було 566, у 2025 році планується 1000, однак після цього — жодних фінансувань не передбачено.
Незважаючи на збільшення освітньої субвенції на 15% (з 112 млрд грн у 2026 році до 129,7 млрд грн у 2028), у декларації відсутні видатки на розвиток освітньої інфраструктури. Водночас базова дотація для місцевих бюджетів зросте удвічі.
### ЗНО/НМТ після 9 класу
Медіа «Нова українська школа» у подкасті «Що там з НМТ?» порушували питання щодо проведення ЗНО/НМТ після 9 класу. Відповідь на це питання закладена в декларації: у 2026 році у пілотному режимі тестування пройдуть 2 тисячі випускників, у 2027 — 5 тисяч, а в 2028 — 388 500 випускників, тобто з 2028 року всі дев’ятикласники отримуватимуть державну підсумкову атестацію у форматі ЗНО.
—
Автори статті: Сергій Горбачов, Ольга Корнієнко
Фото: freepik
