Перший крок — ідея
Я киянка до кісток, але іноді так хочеться втекти від постійного шуму й показати донькам іншу Україну. Тихішу, теплішу, більш домашню. І якось у голові засіло одне слово — «Тернопіль». Бо ж недарма кажуть: «Файне місто Тернопіль». Звучить наче запрошення, правда? Тож ми не думали довго — зібрали рюкзаки й гайнули в подорож.
Місто, яке вижило й відродилося
Щоб не ходити без пуття, ми взяли коротеньку екскурсію — всього година. Але за цей час я почула таку історію, що мурахи по шкірі. Місто під час війни майже зрівняли із землею, старих будівель залишилося обмаль. Потім його відбудували наново, і тепер Тернопіль виглядає молодим, але зі своїми зморшками пам’яті. Це й зачаровує: він ніби новий, але з душею, що все пам’ятає.
Величезний став, ніби море
Перше, що нас вразило, — це став. Він такий широкий, що й справді схожий на море. Хвилі, чайки, човни — все як на узбережжі. Ми фотографувалися без упину, а потім сіли на катер. Є кілька маршрутів: коротший і довший. Звісно, ми вибрали найдовший — і це було неймовірно. З води місто виглядає зовсім іншим: видно замок, парки, зелені береги. Доньки реготали, я ловила кожну мить — і було відчуття абсолютного щастя.
Замок над водою
Старий замок височіє над ставом. Величний і трохи сумний. Усередину пускають лише на два нижні поверхи — решта або засипана ще під час війни, або віддана дитячій спортшколі. Ми стояли з доньками й думали: чому б не зробити з нього справжню туристичну перлину? Адже стільки історії тут зберігається.
Романтичний острів
Острів закоханих у середині ставу — справжня казка. До нього веде місток, посередині — альтанка, довкола вода і квіти. Тихо, затишно, чарівно. Кажуть, тут часто освідчуються. Ми зробили фото й просто насолоджувалися цією ніжною атмосферою.
Майдан, де живе місто
Центр Тернополя — це Театральний майдан. Театр, квіти, фонтан — красиво, але найголовніше тут атмосфера. Ми сиділи з морозивом, а студенти поруч влаштували імпровізовані танці на сходах. І справді було відчуття, ніби потрапили в кіно.
Собор, де можна видихнути
Архикатедральний собор вразив масштабом. Високі вежі, білі стіни, тиша й спокій усередині. Ми мовчали й просто дивилися навколо. Це те місце, де хочеться зупинитися й побути наодинці з думками.
Бульвар для неквапних прогулянок
Бульвар Шевченка — це душа міста. Кав’ярні, книгарні, клумби й фонтани. Ми йшли повільно, сміялися, фотографували, купили солодощі й відчули: от він, справжній ритм Тернополя.
Парк, що дивує
Парк «Топільче» виявився величезним і дуже різним. Тут є алеї, місточки, млини, скульптури. Ми захопилися тваринами, яких побачили, натрапили на милий маленький водоспадик, діти побігли на майданчики. Це місце, де легко загубитися й отримати від того тільки задоволення.
Локація для фото, як у Європі
Італійський дворик мене вразив. Між звичайних будинків раптом відкривається куточок із арками, балкончиками й квітами. Атмосфера ніби з фільмів про Флоренцію. Це просто ідеальна локація для фото, і ми, звісно, зробили їх із запасом.
Де поїсти
Їжа в Тернополі — окрема історія. Найбільше нам сподобалося в «Трьох Миколах». Там помірні ціни, смачна кухня й атмосфера, наче в гостях у добрих друзів.
А ще варто завітати:
- «Бурячок» — проста їдальня, але їжа дуже по-домашньому смачна.
- Найстаріша піца в місті — легенда, яка справді варта уваги.
- «Файне місто» — сучасно, стильно й недорого.
- «Йозеф Штрудель» — рай для ласунів.
Кав’ярні для душі
Ми справжні фанати кави, тож без цього подорож не обійшлася. Найбільше закохалися в «Karma Kava». Там панує легка, стильна атмосфера, пахне кавою на всю вулицю, тихо грає музика. Капучино був божественний, великий вибір сніданків і десертів. І ціни приємні.
Ще нам сподобалися «Scorini», «Coffee Lab» і «Штука». Але фаворит однозначно — Karma Kava.
Два дні щастя
Тернопіль — не величезний, але щирий і теплий. За два дні ми встигли все: і став, і замок, і острів, і майдан, і собор, і парк, і кав’ярні. Але головне — ми відчули його ритм. Це місто не кричить і не хизується, воно просто відкрите й душевне. І коли ми поверталися до Києва, я знала: у наших серцях Тернопіль уже залишився.
