Реактивні “шахеди”: як вони вражають небо України і яку тактику обирають вороги
Президент Української авіаційної асоціації пілотів і власників літаків “АОПА Україна”, відомий український авіатор Геннадій Хазан поділився цінною інформацією в ефірі Громадського радіо про сучасні безпілотники, які використовує ворог. Він пояснив, чому реактивні дрони значно відрізняються від класичних поршневих і які складнощі у їх знищенні виникають у захисників повітряного простору.
Відмінності реактивних “шахедів” від поршневих
За словами Геннадія Хазана, реактивні безпілотники типу “Герань-2” або Shahed-136 суттєво швидші за поршневі аналоги. Вони можуть літати на більшій висоті, що особливо помітно на сході України. Однак на заході країни швидкість цих дронів значно падає — це пов’язано з особливостями їх програмування та потребами у паливі.
Авіатор роз’яснив, що:
- Реактивні безпілотники мають вищу швидкість, до 350–450 км/год;
- Через великий витрат пального вони не можуть довго летіти на максимальних швидкостях;
- На західних рубежах України їх швидкість змінюється на меншу, що робить їх уразливими для захисту.
Складнощі знищення реактивних “шахедів” та нові підходи
Виникнення реактивних безпілотників створює додаткові виклики для українських сил оборони. Хазан підкреслив, що наразі Україні доводиться розробляти інноваційні стратегії перехоплення цих дронів, адже звичні методи знищення, які працювали проти поршневих моделей, вже не так ефективні.
Ключові напрямки протидії включають:
- Знищення безпілотників ще на складах їх зберігання;
- Ураження пускових установок і місць компактного зберігання озброєння;
- Використання різних засобів — від авіації до мобільних вогневих груп.
Прикладом уразливості ворога є удар українських спецслужб по складам з ракетами, завдяки чому вдалося запобігти масованому обстрілу країни. СБУ звітує про знищення кількох пускових установок, які наразі не підлягають відновленню, що суттєво обмежує можливості Росії здійснювати атаки.
Навіщо ворог знижує швидкість на заході України?
Реактивний двигун споживає значну кількість пального, тому для польоту на великі відстані швидкість доводиться знижувати. Хазан розказує, що дрони не здатні підтримувати максимальну швидкість у західних регіонах, що усуває їхню головну перевагу — швидкість, і робить їх більш уразливими для систем ППО.
Ще одна причина — додаткові паливні баки, які хоч і збільшують запас пального, але додають вагу і опір повітрю. Через це:
- Швидкість безпілотника знижується;
- Вони стають легшою мішенню для наших захисників.
Тактика ворога та психологічний тиск на населення
Геннадій Хазан застерігає: ворог застосовує хитрий прийом кошмарення, запускаючи дрони не одночасно, а невеликими групами через тривалі проміжки часу, щоб затримувати людей в умовах постійної тривоги та викликати психологічний тиск.
Він наводить приклад, як іноді за одну повітряну тривогу може пролітати 4–6 безпілотників з різних курсів, а іноді й більше — до 8. Вони не летять однією групою, а розтягнуті у часі, аби населення довший час перебувало в напрузі і постійному стресі.
Наслідки цієї тактики:
- Обмеження роботи магазинів і закладів;
- Постійне перебування в укриттях;
- Психологічне виснаження людей.
Що потрібно знати кожному цивільному?
Окрім інформації про технічні характеристики дронів, Хазан закликає українців бути готовими до будь-яких викликів, особливо звертаючи увагу на навички домедичної допомоги. Різке ураження цивільних — ціль ворога, тому краще мати під рукою аптечку, вміти користуватися турнікетами і бандажами, щоб не спантеличуватись у разі небезпеки.
Вміння надати першу допомогу допоможе врятувати життя як собі, так і близьким або випадковим потерпілим під час повітряних атак.
Це — не лише рекомендація, а й реальна необхідність у воєнних умовах сучасної України.