(Рубрика «Точка зору»)
Польща беззаперечно підтримує Україну з моменту початку військового конфлікту у 2014 році. За даними Міністерства економіки України, станом на 2025 рік близько одного мільйона українців отримали тимчасовий захист на території Польщі. Під час повномасштабного вторгнення Росії Польща надала Україні військову допомогу у вигляді 46 пакетів загальною вартістю майже 5 мільярдів євро, що враховує інформацію станом на травень 2025 року.
Проте, ця підтримка не залишається поза увагою російських пропагандистів та дезінформаторів, які спрямовують свої інформаційні атаки як на польське населення, так і на українців, що проживають у Польщі.
Президент України Володимир Зеленський і президент Польщі Анджей Дуда, Київ, 23 серпня 2022 року.
Основні наративи дезінформації в Польщі щодо України та Європейського Союзу
Одним із головних інструментів дезінформаторів у Польщі є використання емоційно забарвлених заяв та сфабрикованих відеоматеріалів, які звинувачують українців у паразитуванні на польському бюджеті та невдячності за підтримку. Ці наративи спрямовані на створення ворожнечі та підірвання довіри в польському суспільстві. Про це зазначає Кінга Кліх, керівниця відділу протидії дезінформації в асоціації Demagog.org.pl.
– Домінує образ злочинців, які нібито живуть за рахунок коштів поляків.
– Підсилюється антиміграційна риторика, особливо під час президентської кампанії.
– Українських біженців часто неправдиво зображують як загрозу.
– Виникає образ «бандерівців» як певного ворога в суспільній свідомості.
Водночас, українців, які проживають у Польщі, переконують у повсюдній «масовій ненависті до всього українського». Ця дезінформаційна кампанія має двостороннє спрямування: по-перше – проти демократичних сил у Польщі, по-друге – проти ЄС, українських біженців і підтримки України в часі війни.
Варшава, 2024 рік. Заборона фермерської акції.
Хто і якими способами розповсюджує дезінформацію в польському медіапросторі
Згідно з моніторингом Demagog.org.pl, основним джерелом антиукраїнської дезінформації в Польщі є соціальна мережа X (раніше Twitter), проте неправдиві матеріали активно поширюються також у Facebook, Telegram, на «альтернативних» блогах, онлайн-форумах і в коментарях.
За словами Кінги Кліх, ключовими розповсюджувачами фейків є:
– російські групи ботів і фейкових акаунтів;
– ультраправі кола всередині Польщі;
– публічні особи з проросійськими поглядами;
– проросійські громадські організації, політичні партії;
– конспірологи та інтернет-відомі особи.
Польські фактчекери зауважують зміну тематики дезінформації. Якщо у 2022–2023 роках домінувало виправдання війни та заперечення потреби в західній допомозі Україні, то тепер основні наративи зосереджені на зображенні України як деморалізованої держави, що живе за рахунок Заходу. Також поширюються старі теми про «українську мафію», торгівлю органами і дітьми. Слід відзначити регулярне повторення наративів:
– про нібито привілеї українських біженців;
– щодо історичних спірних питань.
Кінга Кліх підкреслює: «Дезінформаційні актори прагнуть переконати Захід у тому, що українці штучно затягують війну і не заслуговують на міжнародну підтримку. Європейський Союз при цьому асоціюється з «євроколгоспом», що нав’язує нереальні вимоги – від заборони використання готівки до кліматичних стандартів, які, нібито, руйнують польське фермерство. Виникають й інші хибні твердження, зокрема, що Брюссель позбавив Польщу суверенітету і здійснює частину масштабної змови – «Четвертого Рейху», яку реалізують німецькі еліти».
Польські поліцейські спілкуються з українцями перед закритим пунктом оформлення українських паспортів у торговому центрі Варшави. 24 квітня 2024 року.
Дезінформаційні мережі у META
У польському сегменті Facebook та Instagram діють мережі акаунтів і сторінок, які поширюють неправдиву інформацію про Україну та ЄС. Зокрема, існують спільноти та сторінки під назвою «Stop Ukrainizacji Polski» (Стоп українізації Польщі). Їхні автори стверджують, що українці мають більші права та «забирають кошти поляків», а ЄС нібито «грабує Польщу».
Для розпалювання ворожнечі поширюються фейки про злочинність українців, а також псевдоісторичні наративи, зокрема:
– про територіальні претензії на «східні креси».
У цих групах, окрім ботів, активні користувачі розповсюджують агітацію ультраправої партії «Конфедерація», а також заяви відомих діячів із антиукраїнськими та антиєвропейськими поглядами.
У 2022 році партія «Конфедерація» випустила брошуру з закликом:
– припинити будь-яку підтримку українських біженців;
– окремо навчати українських та польських дітей у школах;
– запобігати дискримінації поляків у охороні здоров’я, освіті та на ринку праці.
Ґжеґож Браун, один з лідерів «Конфедерації», брав активну участь у протистояннях, що мали антиевропейський і антиукраїнський характер. У листопаді 2024 року він опублікував у мережі X карту України, поділену на «нові російські регіони», «проросійські державні формування» та «спірні території», намічаючи, що західні регіони України могли б бути «приєднані» до Польщі.
Ґжеґож Браун демонстрував нетерпимість щодо ЄС, українців у Польщі, а також жінок і ЛГБТ-спільнот і в ході президентської кампанії 2025 року. Надалі його дії включали:
– у квітні разом із соратниками він атакував лікарку, яка провела медично обґрунтований аборт, звинувачуючи її в «вбивстві дитини»;
– у травні публічно зірвав прапор України з будівлі мерії міста Бяла Підляска, мотивуючи це бажанням повернути його українському посольству;
– 6 травня спалив прапор ЄС у Катовіце.
Ґжеґож Браун палить прапор Європейського Союзу в Катовіце.
Чи впливає дезінформація на польське суспільство?
Політологиня Алісія Новак відзначає, що євроскептичні настрої в Польщі активно апелюють до ідеї національного суверенітету та власних інтересів.
«Якщо звернути увагу на соціальні мережі, може створитися враження дуже похмурої ситуації», – зазначає вона. На сьогодні в Польщі існують політичні рухи, медіа та молодіжні спільноти, які виступають проти діяльності ЄС у країні. Ця дискусія переважно зводиться до протиставлення національної ідентичності та суверенітету активнішій інтеграції з ЄС.
Хоча такі настрої не є новими — подібні рухи вже існували під час вступу Польщі до Євросоюзу у 2004 році — більша частина населення підтримала членство в Союзі.
Незважаючи на активність ультраправих груп і факт поширення антиукраїнської та антиєвропейської дезінформації, більшість поляків не розділяє ці погляди:
– 77% громадян Польщі підтримують членство своєї країни в ЄС (за даними CBOS 2024 року);
– 57% поляків виступають за прийняття українських біженців із зон військових дій.
Алісія Новак підсумовує: «Хоча соцмережі можуть створити враження негативної тенденції, офіційні опитування демонструють, що більшість громадян Польщі підтримують Євросоюз і солідарність з Україною».
Дзвенислава Щерба — аналітикиня громадської організації «Інтерньюз-Україна».
Стаття підготовлена в рамках проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», який реалізує ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки уряду Канади.
Думки у рубриці «Точка зору» відображають позиції авторів і не обов’язково співпадають із офіційною позицією Радіо Свобода.
