Дмитро Яворницький – визначний український історик, археолог, етнограф, письменник і невтомний захисник національної пам’яті. Він здобув визнання як непохитний дослідник історії запорозького козацтва, а його вагомий внесок у розвиток міста Дніпро (тоді Катеринослав) неможливо переоцінити.
У 1902 році Яворницький очолив Катеринославський обласний музей ім. О. М. Поля, сьогодні відомий як музей Яворницького, і перетворив його на потужний науковий осередок. До 1918 року цей музей зібрав понад 37 тисяч експонатів, що стосувалися історії козацтва, археології, етнографії та церковного мистецтва.
У період з 1927 по 1932 роки під його керівництвом музей взяв участь у Дніпробудівській археологічній експедиції, в результаті якої вдалося врятувати сотні унікальних артефактів. Яворницький активно публікував наукові роботи та сприяв популяризації української історії серед широкого загалу.
У той же час Дмитро Яворницький розпочав викладацьку діяльність у знову створеному Катеринославському університеті (сьогодні — НТУ «Дніпровська політехніка»). Він займав посаду завідувача кафедри історії України, а згодом – кафедри українознавства. Протягом 1924–1929 років Яворницький очолював цю кафедру, читаючи лекції не лише студентам, але й широкому колу місцевих мешканців.
Працюючи у Катеринославі, він був активним захисником української історичної спадщини. Зокрема, завдяки його ініціативі:
– декілька міських вулиць отримали назви на честь козацтва;
– частина Катерининського проспекту (нині проспект Д. Яворницького) була перейменована на історичні назви, що пов’язуються з козацьким минулим.
На початку XX століття під час будівництва прибуткового будинку купця Хріннікова (1910 рік) Яворницький, як визнаний експерт з української старовини, консультував архітекторів щодо оформлення фасаду будівлі. Завдяки його рекомендаціям споруду оздобили у стилі українського бароко з елементами народної архітектури. Ця будівля дотепер функціонує як готель «Україна» і є знаковою архітектурною пам’яткою Дніпра.
У 1905 році Дмитро Яворницький збудував власний будинок у Катеринославі за проектом архітектора Леоніда Бродницького. Там він прожив останні 35 років життя. Після його смерті дружина, Серафима Дмитрівна, активно добивалася створення музею на його честь. У 1964 році відкрили меморіальну кімнату, яка, однак, була зачинена у 1974 році внаслідок політичних обмежень. Експозицію вдалося відновити лише в 1988 році.
Дмитро Яворницький залишив глибокий і непоборний слід у науковому, культурному та громадському житті Дніпра. Він не лише досліджував історію, а й формував українську ідентичність у місті, де панувала імперська символіка. Його спадок – це не лише численні наукові праці та археологічні знахідки, але й живий дух українства, який зберігається в назвах вулиць, музеях, університетах та у серцях мешканців Дніпра.
Читайте також: «Феномен Яворницького: як науковець перетворив пам’ять Дніпра на культурну зброю».
