Більярд на годиннику в Більбао, і навіть близько 7 вечора спекотна температура не відступає: група туристів збирається в тіні гігантської скульптури — Маман із мішком яєць. Ця дев’ятиметрова павукообразна інсталяція розташована на відкритому просторі біля музею Гуггенхайма, що символізує цей район. Натомість у самому місті мешканці та гості знаходять притулок від спеки, яка панує в кінці червня.
Тутешні платани створюють прохолодний коридор уздовж головної вулиці Гран-Вія, де цифрові табло повідомляють час і температуру — 25°C о 9-й вечора одразу змушує зупинитись і відчути зміну клімату. У межах міста функціонує 131 громадське «кліматичне притулок» — це кондиціоновані будівлі та зелені зони, де можна сховатися від спеки. Щороку про них інформують через традиційні засоби зв’язку, а цього року додатково — за допомогою вуличних команд, які роздають інформацію, тримаючи білі парасолі. Також у найзавантаженіших районах встановлюють тимчасові фонтани для додаткового охолодження.
Моє завдання — з’ясувати, що ж відбувається за лаштунками, завдяки чому Більбао та провінція Біскайя у Країні Басків поставилися лідерами у сфері адаптації до змін клімату. Саме тут підхід до вирішення цієї нагальної проблеми суттєво відрізняється від інших регіонів Іспанії та Європи.
Від стаціонарного планування до динамічного управління містом
Технологічний науково-дослідницький центр Tecnalia, найбільший у Іспанії, розташований у зеленому науковому парку на пагорбах над «ель бочо» — так називають Більбао через його розташування у гірській улоговині. Саме в межах цього сучасного комплексу працює відділ енергетики, клімату та міського переходу, який застосовує інноваційні технології для розв’язання найскладніших задач у сфері кліматичних змін.
Патрісія Моліна керує напрямком «Місто, Територія та Навколишнє середовище» у цьому відділі. За освітою урбаніст, вона адаптує свою практику під новітні технологічні досягнення, долаючи межі між економікою, соціальними аспектами та іншими сферами — це допомагає бачити місто комплексно і в динаміці.
Вона підкреслює:
- можливість бачити «майже все» одночасно,
- створювати проривні сценарії,
- прогнозувати майбутнє і приймати превентивні рішення —
змінює всю систему міського планування.
Моліна та її команда можуть створювати наддетальні карти міста, враховуючи, наприклад:
- наявність ліфтів у багатоквартирних будинках,
- кондиціонування в квартирах.
Це в поєднанні з демографічними даними допомагає визначити, які верстви населення є найбільш вразливими під час екстремальної спеки.
З огляду на ризики затоплення від річки, команда також детально вивчила систему каналізації й дорожню мережу міста, підрахувавши транспортні засоби та варіанти об’їздів на випадок повені. За допомогою цифрових двійників — віртуальних копій міста — можна тестувати ефективність природних рішень, наприклад, обирати ідеальні породи дерев з урахуванням їх швидкості зростання під дією кліматичних змін.
Ефрен Феліу Торрес, керівник програми адаптації до кліматичних змін, наголошує, що концепція кліматичного захисту є ключовою в їхньому моделюванні. Вона враховує те, що клімат — це динамічна система, яка впливає на результати адаптаційних заходів.
За його словами, головна мета технологічних рішень — покращення прийняття рішень на середньо- та довгострокову перспективу. Аналізи Tecnalia допомагають місцевим органам влади планувати інвестиції у найбільш потрібні та ефективні сфери.
Патрісія додає, що представники південних муніципалітетів Іспанії, при зустрічах з їхньою роботою, «просто вражені», адже для них поки не така гостра проблема спеки, але в Більбао вже впроваджують заходи, дозволяючи дивитись у майбутнє.
Унікальна екосистема державно-приватного партнерства
Tecnalіa фінансується приблизно порівну за рахунок державних і приватних коштів — це результат спільних зусиль, які заохочує регіональний уряд.
Ще один приклад такої співпраці — центр підприємництва B Accelerator Tower (BAT), розташований у другій за висотою будівлі Більбао. Височенна Iberdrola Tower, головний офіс іспанської енергетичної компанії, домінує над містом.
У BAT нараховується близько 200 учасників: великі корпорації як-от Iberdrola, банк Triodos, основні інститути регіону та численні стартапи. Глобальна консалтингова компанія PwC виступає тут у ролі «свайпера», створивши вже понад 600 успішних зв’язків між великими і малими гравцями.
Серед стартапів — Woza Labs, що працює над глибинними технологічними рішеннями для боротьби зі змінами клімату. Компанія, базована у Більбао, співпрацює з Iberdrola задля розумнішого управління енергетичними мережами: виявлення найбільш вразливих ліній електропередач і стратегічне планування їхнього розвитку для підвищення стійкості.
Їхня платформа інтегрує різнорідні дані, включно з геопросторовою інформацією та історією інцидентів енергокомпанії, аби створити передбачувальні моделі.
Генеральний директор і співзасновник Себастьян Пріоло відзначає:
- підприємства, урядові структури та публічні інституції нині не готові ефективно вимірювати кліматичні ризики,
- їхні системи не пристосовані до роботи у все більш неспокійних умовах, що зумовлює необхідність врахування зростаючої мінливості кліматичних явищ.
Однією з причин, чому засновники Woza обрали Більбао замість Лондона, є «асиметрія між діджиталізацією та промисловістю». Завдяки історії міста, пов’язаній з тяжкою промисловістю, тут існує значний попит на цифрові рішення.
Додатково науково-економічний клімат підтримує уряд провінції Біскайя, надаючи пільги стартапам. Зокрема, податкові відрахування за інвестиції в чисті технології були збільшені до 35%.
Депутат з економічного розвитку провінції, Айнара Басурко Уркірі, підкреслює:
- прагнення увійти до числа провідних країн Європи за інноваційністю,
- важливість партнерських відносин: «Якщо ми працюватимемо пліч-о-пліч, рухатимемось набагато швидше».
Зусилля у напрямку екологічної стійкості на порту Більбао
Найяскравіше перетворення міста ілюструє порт Більбао — четвертий за вантажообігом у Іспанії.
Як пояснює Андіма Ормаетхе, директор з операцій, комерції, логістики та стратегії, це — порт Атлантики, який виступає воротами для Європи та Америки. Історично цей порт тісно пов’язаний з розвитком міста: Більбао отримало статус міста і контроль над морським рухом уздовж гирла вже у 1300 році.
Раніше тут видобували залізну руду в навколишніх горах, яку постачали до арсеналів іспанських королів. У XIX столітті промисловість набула масового розвитку за участю британських підприємців. Річку Нервіон розчистили і зробили прямішою, ведучи до доків у Старому місті, які з часом закрили, поступаючись місцем новому «суперпорту» у затоці. Від колишнього промислового району залишилася лише територія для музею Гуггенхайма.
Проте нині, обмежений гірськими схилами, порт фактично не має куди розширюватись. У зв’язку з цим Ормаетхе зазначає, що їхнє покоління має максимально ефективно використовувати наявний простір.
Великий шанс, що ставиться у пріоритет, – декарбонізація. За останні роки інвестиції в електрифікацію доків сягнули мільйонів євро. У проєкти також входять прибережні вітрові турбіни, хвильові електростанції і сонячні панелі, що мають забезпечити порт енергонезалежністю і створити систему Onshore Power Supply (OPS).
У взаємодії з судноплавними компаніями, які вказують на відсутність необхідної інфраструктури для переходу на «зелені» технології, порт Більбао намагається зробити електрику з відновлюваних джерел найбільш вигідним варіантом.
Водночас він співпрацює з промисловими майданчиками регіону, які отримали можливість виробляти «зелений водень» — важливий компонент регіональної стратегії зміни енергетичного ландшафту. Біскайя, колись промислове серце революції, тепер активно формує екологічно стійке майбутнє, з опорою на наявні ресурси та інфраструктуру.
Автор перебував у Більбао як запрошений гість уряду провінції Біскайя.
