Захисні сітки для військової техніки не є абсолютним гарантом повного захисту, проте значно ускладнюють завдання ворогові, який використовує безпілотні літальні апарати (БпЛА) для атак. За словами начальника відділу комунікацій командування Сил підтримки ЗСУ Максима Кравчука, завдяки таким сіткам окупантам доводиться застосовувати більше дронів на одну ціль, що суттєво знижує ефективність повітряних атак. Цю інформацію він оприлюднив у матеріалі «Главкома» під назвою «Коридори життя. ЗСУ облаштовують антидронові тунелі: як це працює».
Процес встановлення захисних сіток досить оперативний, хоча іноді вимагає додаткового часу для розвідки та розмінування шляху. В цілому інженерні підрозділи працюють мобільно і швидко, що дозволяє своєчасно обладнувати захисні коридори. Військові визнають, що сітки і опори можуть бути пошкоджені під час атаки дронів, артилерійських або мінометних снарядів, а також через вибухові хвилі, проте вони залишаються дієвим засобом протидії безпілотним апаратам.
Один із дронарів, який бере участь у бойових діях на Покровському напрямку, Ростислав, поділився такими спостереженнями:
– Захисні сітки справді рятують важку бронетехніку — танки, бронетранспортери (БТР) — від ураження кумулятивними боєприпасами, які застосовуються дронами-камікадзе з кумулятивним зарядом. Завдяки захисній сітці фокусна відстань вибуху кумулятивного заряду змінюється, і він спрацьовує раніше, тому кумулятивна струмінь не вражає ціль так ефективно, як без такого захисту.
– Якщо такий боєприпас вибухає над пікапом або неброньованим легковим автомобілем, техніка отримує значні ушкодження.
Водночас залетіти під захисну сітку за допомогою швидких FPV-дронів досить складно:
– Можливо проникнути на початку чи наприкінці тунелю, але це ускладнюється наявністю засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), які ефективно перешкоджають таким спробам.
Для подолання захисних коридорів противник зазвичай застосовує подвійний тип атаки дронами:
1. Перший дрон руйнує сітку.
2. Другий проникає крізь отвір, утворений першим.
Цей метод значно збільшує час і фінансові витрати на атаку, адже використовуються два апарати замість одного.
Іншою проблемою є необхідність постійного ремонту і оновлення сіток. Часто ця робота проводиться на ділянках, що перебувають під дуже сильним вогневим впливом — артилерійським або мінометним.
Представник командування Сил підтримки наголошує, що захисні конструкції довели свою ефективність на практиці. Це підтверджується статистичними даними про зменшення випадків влучання за захищеними ділянками техніки. Навіть якщо ворожому дрону вдається атакувати автомобіль, точність і ефективність удару різко падає, що суттєво знижує ризик для особового складу та військової техніки, а також підвищує шанси на виживання.
Варто зазначити, що окупанти також активно впроваджують протидронові коридори на фронті, зокрема на рубежі Покровського і Торецького напрямків.
Крім того, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний раніше відзначив, що найефективнішою зброєю, яка допомогла змінити ситуацію на полі бою в Україні, стали дрони. Масове застосування безпілотних літальних апаратів у бойових діях спонукало українців до самостійної розробки та виробництва нових моделей БпЛА. Зокрема, FPV-дрони виготовляють тисячами у гаражах, невеликих майстернях і навіть у приміщеннях, які зовсім не призначені для виробництва зброї, що змінює сценарій сучасної війни.
—
На ілюстрації зафіксований знищений українським дроном російський танк без будь-якого захисту (фото: mil.in.ua).
