Деякі аналітики стверджують, що чинний керівник Офісу президента України має вплив на політичні процеси в країні не менший, а можливо, й більший, ніж сам Володимир Зеленський. Про це йде мова у великому профілі політика, опублікованому виданням Financial Times. Понад 40 посадовців із Києва, а також країн Європи й Сполучених Штатів повідомили, що Андрій Єрмак став ключовою фігурою у дискусіях про майбутнє української демократії. Основне запитання полягає в тому, чи не трансформується централізація влади, актуальна в умовах воєнного стану, у майбутньому в авторитаризм.
Опоненти Єрмака називають його необраним монархом, який концентрує у своїх руках необмежену владу, підриваючи баланс системи стримувань і противаг, що закладена ще від часів Революції Гідності. Його звинувачують у наступному:
– впливі на формування санкційних списків Ради національної безпеки та оборони (РНБО);
– маніпулюванні судовими процесами з метою дискредитації політичних опонентів;
– затягуванні антикорупційних розслідувань.
Окрім цього, вважають, що Єрмак організовує секретні операції, використовуючи анонімні Telegram-канали для поширення витоків інформації та чуток.
За даними видання, Єрмак неодноразово ігнорував рекомендації військового керівництва, а в певних випадках мав широкі повноваження щодо проведення військових операцій. Зокрема, під час боїв за Бахмут. Незважаючи на обґрунтовані застереження українських військових щодо необхідності відступу, він переконав президента Зеленського не залишати місто, прагнучи створити образ незламності. Саме тому на піку боїв президент здійснив візит до Бахмута, а згодом виступив у Конгресі США, тримаючи в руках підписаний військовими прапор.
За лаштунками західні чиновники зазнавали занепокоєння втратою міста. Один із командирів, що брав участь у бою, охарактеризував цю ситуацію як політичний маневр, замаскований під героїчний вчинок. Після захоплення Бахмута представник української військової влади, відповідальний за планування операцій, визнав, що наказ тримати місто виходив безпосередньо з Офісу президента, зауваживши: «Ви можете здогадатися, від кого».
У контексті підтримки української армії інженери та військові винахідники характеризуються як винахідливі, збираючи оптоволоконні дрони власноруч у польових лабораторіях, повідомляє The Dispatch. Встановити централізоване виробництво цих дронів поки що складно через залежність від китайських комплектуючих, особливо кабелів, необхідних для функціонування оптоволоконних систем. Водночас Китай дедалі більше підтримує Москву, що виявилось у таких діях:
– у травні він припинив експорт дронів до України та її західних партнерів;
– продовжує постачати подібну продукцію Російській Федерації.
У відповідь українські війська розробили новий пристрій під назвою «Шовкопряд» — це модульна котушка з оптоволоконним зв’язком місцевого виробництва. Її можна встановлювати як на FPV-дрони (першої особи перегляд), так і на наземні безпілотні апарати.
Додатково рекомендацію звернути увагу варто на матеріал The Guardian, який висвітлює ситуацію з Північною та Південною Кореями в контексті війни в Україні. Поки війна надає північнокорейській армії реальний бойовий досвід, Південна Корея утримується від безпосередньої участі. Акценти цієї ситуації такі:
– У травні КНДР запустила кілька балістичних ракет зі свого східного узбережжя.
– Південна Корея миттєво відреагувала, засудивши дії Пхеньяну як «серйозну загрозу» безпеці регіону разом із Вашингтоном і Токіо.
– Однак лише через декілька тижнів, коли ракета KN-23, спрямована на південнокорейські цілі, впала на житловий будинок у Києві, забравши життя 13 мирних жителів, Сеул не зробив жодної офіційної заяви.
Аналітики, на яких покладається видання, висловлюють різнорідні думки щодо мовчання Південної Кореї. Вони пов’язують це з:
1. Продуманою стратегією;
2. Бюрократичними причинами;
3. Економічними факторами, зокрема, тим, що до війни Росія була одним із ключових торгових партнерів Сеула;
4. Внутрішніми політичними міркуваннями.
Представлена інформація охоплює лише частину широкого огляду. Повний виклад та резюме ще трьох матеріалів доступні для тих, хто підтримує наш проєкт на платформі Patreon.
