Четвертий рік війни — а питання укриттів у Києві досі болить. Звичайно ці укриття не захистять від всього, але від падіння уламків дронів чи ракет все ж таки врятують.
Що таке модульні укриття простими словами
Це швидкомонтовані укриття із готових секцій, які ставлять за кілька днів. Вони бувають наземні й підземні укриття, з вентиляцією, автономним живленням та місцем для короткочасного перебування. По суті — «подушка безпеки» в радіусі пішої доступності.
План міста, який багато що пояснює
Києву потрібна мережа з різних типів рішень: залізобетонні модулі біля вузлів пересадок, мобільні укриття на зупинках і компактні варіанти біля шкіл. Де є стаціонарні протирадіаційні укриття — підсилюємо доступність і навігацію. Де їх немає — закриваємо «дірки» модулями й автоматизуємо відкриття.
У мене вже давно виникло питання, чому цих укриттів досить мло. Як хавжди гоовною причиноб стає бюрократія та гроші. Хто будує, хто утримує, як підключати комунікації — відповідей часто більше, ніж дій. Є й питання стандартів і ДБН, щоб кожен модуль не перетворювався на довгу історію погоджень. Поки структури з’ясовують, мешканці продовжують бігти без зрозумілого маршруту.
Перш за все, укриття першими потрібні на зупинках громадського транспорту, у переходах і біля ТРЦ, де людей найбільше. Далі — укриття біля шкіл і садочків, де ще бракує повноцінних споруд цивільного захисту. Парк-зони, ярмарки, набережні — теж у пріоритеті у вихідні дні.
Що маємо зараз, крім модулів
Місто паралельно інвестує в капітальні захисні споруди в освітніх закладах. Це критично для очного навчання і дає великі місткості. Але ці об’єкти не завжди в радіусі пішої доступності для щоденних маршрутів людей.
Метро також працює як укриття — потужний шар безпеки і перевірена практика. Та не кожен живе за 5 хвилин від станції, і не кожен маршрут проходить поряд. Модулі мають закрити проміжки, а не замінити метро.
Плюси модульного підходу — чому я «за»
Модулі швидко виготовляються й встановлюються — це головна перевага в умовах щоденних тривог. Стандартизовані рішення спрощують закупівлі, монтаж і експлуатацію, а також контроль якості. Їх легко масштабувати: почати з 10–50 точок і розгортати далі хвилями.
Мінуси, які не можна ігнорувати
Місткість обмежена, натовпи туди не вмістиш. Потрібні обслуговування, охорона, опалення, вода, зв’язок і чіткий балансоутримувач. Плюс юридичні нюанси землі, підключень та стандартів, які без зрозумілої моделі управління гальмують процес.
Як не «розмазати» бюджет Києва
Ключ — пріоритизація, а не «по трохи всюди». Спершу закриваємо локації з високим пасажиропотоком і довгим часом до укриття, де карта укриттів Києва показує прогалини. Далі — розширення до житлових масивів із низькою щільністю споруд ЦЗ.
Пілот на 50 локацій — короткий план
Робимо «холодний» аудит: трафік, доступність, евакуаційні маршрути, під’їзди комунальних служб. Ставимо 50 модулів різних типів: наземні на зупинках і підземні біля вузлів пересадок. Через сезон міряємо використання, відгуки, витрати — і масштабуємо.
Де саме їх бракує найбільше
Локації з великим пасажиропотоком – зупинки громадського транспорту, вузли пересадок, виходи з ТРЦ, ринки, парки й набережні у вихідні. Плюс — квартали, де карта укриттів Києва показує «дірки» й де немає швидкого доступу до стаціонарних рішень. Там модуль — не примха, а реальна економія часу.
Хто за що відповідає — щоб не загубилося
Координація — військова адміністрація та профільні департаменти міста. Земля, підключення, експлуатація — на балансі КМДА та районних КП, із прозорим фінансуванням і KPI. Громада — через петиції, гарячу лінію й дашборди відкритих даних стежить за станом і якістю.
Треба пам’ятати, що модульні укриття не замінять великі сховища і метро, вони закривають критичну «останню милю». Саме ту, де кожна секунда має значення і де найчастіше трапляються затори та паніка. У комбінації з протирадіаційними укриттями, підземними переходами та навігацією це працює як система.
Що вважати успіхом — прості критерії
- 90% мешканців у пріоритетних районах мають модуль у 300–500 м від дому чи зупинки.
- Відсоток «зачинених» точок — нижче 5% завдяки автоматизації доступу.
- Середній час до укриття скорочується квартал до кварталу, а інцидентів біля «голих» зупинок стає менше.
Я вважаю, що модульні укриття Києву потрібні, і це доцільно саме там, де велика концентрація людей і немає швидкого доступу до метро чи стаціонарних споруд. Вони відносно швидко з’являються, мають чіткі вимоги і зрозумілий сценарій використання. Запускаємо пілот, міряємо ефект, масштабуємо — і повертаємо людям відчуття контролю під час тривоги.
