Moldavia є ключем до мети Путіна знищити НАТО. Ось чому

Written By: author avatar Христина Левченко
author avatar Христина Левченко
Міська репортерша. У центрі її уваги — життя столиці, інфраструктура, влада і люди.Гасло: «Київ змінюється щодня. Я — фіксую кожну мить».

17 Серпня, 2026

Як Росія намагається вплинути на майбутнє Молдови: від тренувальних таборів до виборчих махінацій

Ніби звичайний літній табір – з барбекю та пляжним волейболом. Центр відпочинку називали «Розслабся і розважайся». Але ті, хто потрапив у цей «табір» у віддаленій частині Сербії, не лише грали у спортивні ігри, а й опановували набагато жорсткіші речі: як прориватися крізь поліцейські кордони та підпалювати будівлі. Люди вдягали бронежилети та тренувалися зі штурмовими гвинтівками.

З’ясувалося, що інструктори – це агенти з російської військової розвідки (ГРУ). Їхнє завдання, за словами правоохоронних джерел із кількох країн, полягало у створенні дисциплінованого загону штурмовиків, готових втручатися у вибори.

Коли маленька Молдова стає великим політичним полем

Ціль була чіткою – Молдова, країна з трохи більше трьох мільйонів мешканців, важлива для Володимира Путіна. Кремль застосовував усі відомі методи: хакерські атаки, дезінформацію. Але в Молдові все сягнуло масштабів, що перевищили інтервенції в будь-якій іншій країні Заходу, крім України. За словами співрозмовників у спецслужбах, це одна з найсміливіших і наймасштабніших операцій Путіна на захист своїх інтересів.

Окрім табору в Сербії, росіяни організували підготовку в Боснії та Москві, де проросійських молдован навчали бойовим діям. Російська влада виплачувала сотням православних священників гроші за вербування виборців і просування проросійських ідей з амвонів. А ще було витрачено сотні мільйонів доларів на складну схему купівлі голосів, керовану підпільно з Кремля через бізнесмена-мільярдера із Молдови, який живе в еміграції.

Що входило до плану Кремля?

  • Тренувальні табори для мілітаризованих груп
  • Залякування та підпал
  • Інформаційні кампанії у соцмережах
  • Купівля голосів виборців
  • Вербування священників для пропаганди

Цей план і досі триває. Навесні 2026 року російські ракети влучили в енергетичні об’єкти, що забезпечують світлом Молдову, зруйнували річки й порушили електропостачання.

Докладне розслідування та свідки з першої руки

Інформація базується на інтерв’ю з активістами, які брали участь у величезній операції; високопоставленими співробітниками молдовських силових структур; а також п’ятьма і більше агентами західної розвідки. Видання The New York Times вивчило тисячі документів, що доводять російське втручання у вибори в Молдові.

Багато співрозмовників вимагали анонімності, через чутливість справи або боячись репресій. Хоча про деякі деталі російської діяльності широко писали місцеві ЗМІ, масштаб кампанії, особливо механізм купівлі голосів і роль ГРУ, залишалися засекреченими.

Росія офіційно відкидає будь-яке втручання, називаючи звинувачення вигадками. Але, за словами чиновників з двох країн, в секретній зустрічі Путін чітко окреслив мету на 2026 рік – «руйнація НАТО і ЄС зсередини».

Визначальна роль Молдови в геополітиці Кремля

В пріоритетах Москви після України йде контроль над Молдовою. Хоча країна не входить в ЄС чи НАТО, вона розташована стратегічно – між членами альянсів та Україною.

Молдова – ідеальне місце для наступних агресивних дій, аби просунути російський вплив як в Україні, так і в Європі. Путін мріє про створення сухопутного коридору, що з’єднає Росію з Молдовою через південну частину України.

Плани російських військ включають вторгнення до Придністров’я, сепаратистського регіону Молдови, де розташований російський гарнізон. Ця мета лишається невиконаною.

«Росія хоче використати Молдову як плацдарм для ворожих дій проти України та Євросоюзу», – пояснює радник з безпеки українського президента.

Тренувальні табори та жорстокі методи підготовки

Влітку 2025 року на заході Сербії відкрився табір підготовки, куди приїхали переважно молдовські учасники. За участь платили 400 доларів, що в Молдові – значна сума.

Записані відео з телефонів показують чоловіків у камуфляжі, бронежилетах, які тренуються зі справжньою зброєю.

Крім цього табору, був ще один неподалік Москви, де понад 100 молодих молдован проходили навчання зі створення підпалів, вибухівок та роботи з бойовими дронами. За словами прокурорів Молдови, це все контролював ГРУ.

Один із учасників, Іурі Вітнеанскі, стверджує, що мета була надзвичайно дружньою – налагодження партнерств із російською молоддю. Але цю версію не всі поділяють.

Інциденти й репресії

  • Учасник табору в Боснії відмовився тренуватися, і тренер бив його.
  • У жовтні 2024 року трьох учасників затримали з компонентами для дронів і підпалів.
  • Вилучено інструкції з тероризму під назвою «Російська кухня: ази домашнього тероризму».

Масштабна схема купівлі голосів і соціальних маніпуляцій

У липні 2025 року у місті Тараклія відбулася протестна акція вигляду, що була спонтанною. Насправді її організували понад тисячу кілометрів звідти – з Москви, за участі олігарха Ілана Шора.

Активістам через месенджер Telegram обіцяли гроші й підказували, як виглядати – наприклад, брати з собою мітли аби символічно «змести» владу.

Це була лише частина широкомасштабної операції, де:

  1. Було вербовано понад 150 000 осіб
  2. Розроблено 240 чат-ботів для координації дій
  3. Політичних опонентів звинувачували за посадою у шахрайстві і домагаючись дискредитувати

Документи операції опинилися у відкритому доступі в інтернеті, включаючи бази даних із контактами учасників, які підтверджено журналістами. Після викриття базу видалили, але дані встигли зберегти.

Натовп, контроль і пропаганда

Людей організовували за принципом піраміди – від «симпатиків» до «активістів» і місцевих керівників. Кожен новий учасник був залучений кимось, хто вже приймав участь.

Скриньки відстеження підтверджували, що учасники поширювали антиєвропейські меседжі і закликали голосувати проти уряду Маї Санду та її партії.

Роль церкви у політичних маніпуляціях

Кремль вербував сотні православних священників, багато з яких їздили в Росію на релігійні паломництва влітку 2024 року. Перед поверненням кожен підписував контракт, отримуючи дебетову картку банку, пов’язаного з російським оборонним відомством.

Вони, по суті, ставали працівниками організації, що просувала проросійські настрої в пострадянських країнах. За це отримували близько 1000 доларів, а на амвонах закликали відмовлятись від вступу Молдови в ЄС і голосувати проти президента Санду.

Були і відверто радикальні священники, які відкрито критикували європейський напрямок і навіть порівнювали демократію з розпустою.

Як священники впливали на суспільство?

  • Закликали до бойкоту референдуму на підтримку ЄС
  • Просували проросійські трактування подій
  • Насаджували страх перед «західною розпустою»

День виборів і спроби дестабілізації

28 вересня 2025 року настав вирішальний момент. Треновані в Сербії агенти готували безлади в Кишиневі й інших регіонах. Їх легко впізнавали за жовто-блакитними пов’язками, а в руках тримали підпали.

Російські хакери проникли в Центральну виборчу комісію та контролювали тисячі особистих роутерів.

Але молдавські служби були готові: під час рейдів ліквідували учасників змови, а кібершпигунам заважали зірвати вибори.

Хоча протестні акції відбулись, вони не переросли у значний хаос, а партія Санду здобула більше 50% голосів.

Які наслідки для Кремля?

  1. Значні фінансові та кадрові втрати
  2. Неоднозначна інформаційна кампанія про «репресії»
  3. Відкриття нових напрямків для впливу у наступні роки

Ескалація та майбутні виклики

Кремль не відступає – навпаки, розширює свою діяльність. У березні 2026 року внаслідок російських ударів по українських гідроелектростанціях та високовольтних лініях, які живлять Молдову, почалися перебої з електроенергією.

Багато державних установ працюють при вимкненому освітленні, використовуючи ліхтарики, аби зберегти енергію.

За словами місцевих злослівців з кібербезпеки, битва виграна, але війна триває. Москва має серйозні плани на довгу перспективу, і Молдова залишається критичним фронтом у боротьбі впливів між Сходом і Заходом.

author avatar
Христина Левченко
Міська репортерша. У центрі її уваги — життя столиці, інфраструктура, влада і люди.Гасло: «Київ змінюється щодня. Я — фіксую кожну мить».

різне