Французький тенісист Гаель Монфіс оголосив про те, що завершить свою професійну кар’єру наступного року. Він поділився цим рішенням у соціальних мережах, висловивши глибоку вдячність усім, хто підтримував його протягом багатьох років.
Монфіс почав займатися тенісом у два з половиною роки, а на професійному рівні виступав із 18 років. Нещодавно йому виповнилося 39 років, і він зазначив, що сезон 2026 року стане для нього останнім у великому тенісі.
У своєму зверненні Гаель підкреслив, що був щасливим мати змогу перетворити пристрасть на професійну діяльність, а кожен матч та момент своєї кар’єри став для нього цінним досвідом. Він також висловив особливу подяку близьким йому людям:
– дружині Еліні — як любові, натхненню та підтримці, видатній спортсменці сама по собі;
– доньці Скай — за те, що вона наповнила його життя любов’ю, сенсом і радістю;
– братові Дерілу та сестрам Родді й Мейлі — за допомогу в складні часи й спільну радість успіхів;
– найкращим друзям та близьким, чия підтримка на трибунах додавала йому сил у найважливіші моменти;
– своєму агенту Ніколасу — за дружбу та підтримку, завдяки яким він здолав як вершини, так і падіння;
– тренерам і команді, які вірили в нього й допомагали розкрити талант;
– усім прихильникам, що підтримували його вболіваннями та криками «Аллез, Гаель!» як у реальному житті, так і телеглядачам.
Окремо тенісист подякував Французькій федерації тенісу за постійну підтримку з першого дня, а також своїм близьким друзям, котрі є відомими гравцями — Жо-Вільфріду Цонзі, Жилю Сімону та Рішару Гаске, яких він назвав своїми «мушкетерами» та найкращими товаришами на все життя. Особливою вдячністю він оцінив батьків, зазначивши, що без них усе це було б неможливо. Гаель попросив подивитися, як далеко вони разом пішли.
Важливо, що за всю кар’єру Монфіс так і не зміг виграти жодного турніру Grand Slam. Водночас він чесно зізнався, що не очікує зробити це у свій останній сезон, адже життя надто коротке, а він уже надто дорослий, щоб починати цю боротьбу. Проте він підкреслює, що не шкодує ні про що та відчуває себе надзвичайно везучим, адже йому пощастило грати у золотий вік тенісу бок о бок з найбільшими легендами спорту — Роджером Федерером, Рафаелем Надалем, Новаком Джоковичем і Енді Марреєм.
Монфіс відзначає, що навіть поразки від легендарних суперників мали для нього особливе значення, хоча випадкові перемоги також були справжньою ейфорією.
Француз підкреслив, що нове й захопливе покоління тенісистів уже виходить на арену, і він сподівається, що вони отримуватимуть насолоду від гри так само, як колись він протягом понад двадцяти років. Наприкінці послання Гаель наголосив, що час летить надзвичайно швидко, мовляв, він відчуває себе тепер подібним до батька, адже це невідворотний етап у житті кожного спортсмена.
