Опубліковано: 15 серпня 2025 року, 06:00 (GMT+2)
Новітні дослідження в області нейротехнологій продемонстрували, що експериментальний імплант для мозку здатен розпізнавати думки людини і переводити внутрішні думки у текстову форму. У дослідницькому проєкті, проведеному вченими Стенфордського університету, було використано інтерфейс «мозок-комп’ютер» (BCI), який дозволяє розшифровувати речення, які особа лише уявляла, не вимовляючи їх голосно. Рівень точності перекладу імпланту досягав 74%.
Технологія інтерфейсів «мозок-комп’ютер» функціонує шляхом підключення нервової системи людини до пристроїв, що аналізують активність мозку. Це дає змогу керувати комп’ютерами чи протезами лише силою думки. Такі системи розглядаються як інноваційний шлях для надання незалежності людям з інвалідністю.
Відомим представником подібних технологій є Neuralink від Ілона Маска — експериментальний імплант, що нині знаходиться на ранніх стадіях випробувань для оцінки безпеки та функціональності у пацієнтів із обмеженими руховими можливостями.
Останні результати, опубліковані у науковому журналі Cell, відкривають перспективи полегшення комунікації для осіб, які з різних причин не можуть говорити. Автори дослідження наголосили на значущості відкриття.
Ключові моменти дослідження включають:
1. Вперше в історії вдалося відобразити патерни мозкової активності під час уявного мовлення, що було прокоментовано дослідницею Ерін Кунц зі Стенфордського університету.
2. Учасникам експерименту були імплантовані мікроелектроди у моторну кору мозку – область, відповідальна за формування мовлення.
3. Людей просили або спробувати вимовити, або уявити вимову певних слів. Обидві дії активували однакові ділянки мозку, викликаючи подібні, хоча й різні за інтенсивністю, зразки мозкової активності.
4. Штучний інтелект було навчено розпізнавати слова, які учасники лише ментально промовляли, без фізичного озвучування. В тестах точність трансляції уявних речень досягала 74%.
5. Система застосовувала спеціальний пароль для захисту від несанкціонованої інтерпретації внутрішньої мови. Пароль, який необхідно було «промовити» подумки для активації, було розпізнано з точністю близько 99%. Цим паролем стала фраза «Chitty chitty bang bang».
Наразі імпланти не можуть інтегруватися у внутрішню мову без суворих обмежень. Втім, дослідники передбачають, що подальший розвиток технологій штучного інтелекту зможе подолати ці бар’єри. Франк Віллетт, асистент професора нейрохірургії Стенфорду та один із авторів дослідження, додав, що такі системи можуть у майбутньому навчитися ігнорувати внутрішню мову за бажанням користувача.
Цей проєкт наближає науку до створення пристроїв, що допоможуть відновити природну, плавну та комфортну мовну комунікацію для людей, які втрачають здатність говорити.
