IT-фахівець Олексій Куц розповідає, як довго пробивався до Міністерства оборони через LinkedIn, телефонував в академії трьох міст, та врешті зміг змінити військову бюрократію — перевівся з тилової частини у бойову і долучився до новоствореної IT-вертикалі Збройних сил України. Навіщо потрібна ця структура всередині армії і кому підходить посада цифровізатора? Розповідаємо з перших вуст.
Зміст
Життя до служби в армії
Дорога в IT: як починався професійний шлях
Олексій закінчив Запорізьку державну інженерну академію ще у 2003 році з відзнакою за спеціальністю «Спеціаліст програмного забезпечення автоматизованих систем». Спершу він працював програмістом, а згодом став начальником відділу у «Укртелекомі», де обслуговував таксофонний цех. Та ця робота тривала всього рік.
Після одруження він повернувся до рідного містечка з населенням близько 16 тисяч, де попит на ІТ-спеціалістів був практично відсутній. Там довелося працювати бухгалтером у держсекторі, зв’язківцем, підприємцем, але без зв’язку з програмуванням.
Повернутися в сферу ІТ вдалося лише у 2021 році, коли друзі зі студентських років запросили до своєї фірми Face IT у Запоріжжі. З початку 2022 року працював Ruby-розробником, переважно займаючись Data Science — парсив вебсайти, вів скрапінг, аналізував інформацію та зберігав її у базах даних.
Останні пів року до мобілізації Олексій був SQL-розробником у мережі мультимаркетів «Аврора».
Мобілізація: ВЛК, взвод охорони і «день бабака» в ТЦК
Як пройшла мобілізація і чому довелося служити у тилу
Родом із Херсонщини і маючи невиліковний артрит, Олексій не очікував мобілізації через стан здоров’я. Але у серпні 2025 року представники поліції і ТЦК просто підходили на вулиці, перевірили документи і повідомили про призов.
Після відвідування ВЛК його визнали обмежено придатним. З 24 серпня 2025 року він був зарахований до Калуського РТЦК у взвод охорони, де пів року виконував стандартні завдання з охорони приміщень — стояв на КПП, контролював допуск і допомагав відвідувачам орієнтуватися.
Перші спроби змінити систему: відбір на «Оберіг» і поліграф
Якою була співпраця з командуванням і як пройшла перевірка
Олексій неодноразово вказував, що має вищу освіту і може служити у сфері ІТ. Військовий квиток навіть містив спеціальність «оператор спеціального програмного забезпечення».
У грудні 2025 року він подався на курси операторів системи «Оберіг» у Львові, але за новими правилами для допуску на поліграф потрібно було мати статус учасника бойових дій. Четверо кандидатів без цього статусу, у тому числі Олексій, були відбрані після двох днів навчання — навіть освіта і навички не допомогли.
Шлях до офіцерського звання і бюрократичні перепони
Як отримати офіцерське звання і чому це складно
Для посади цифрового офіцера обов’язкове військове звання, тому Олексій почав шукати можливість отримати його. Звернувся до керівників, писав у LinkedIn, отримав відповідь від очільника Директорату цифрової трансформації Артема Романюкова, який порадив чекати офіційного порядку долучення.
Обрав навчання у Київському Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації, де можна було пройти курс на офіцерське звання до 45 років. Пройшов додаткову ВЛК, але його не допустили до іспитів, бо кандидатуру мав затвердити Генеральний штаб — і начебто ніхто не знав, як його туди внести.
Через бюрократію Олексій пропустив набір у березні 2026 року, а наступний був лише у червні. Приймальна комісія була впевнена, що документи майже ідеальні, але без погодження з Генштабом лік безсилі.
Пошук альтернатив: ДССТ, 3-й і 12-й армійські корпуси
Як вийти з тупика і знайти роботу за спеціальністю
За порадою товаришів, Олексій спробував перевестись у бойову частину напряму, аби швидше потрапити в IT-напрям.
Почав дзвонити в пілотний проект IT-вертикалі в Державній спеціальній службі транспорту, де були вакансії штаб-сержантів без вимоги на офіцерське звання. Але бюрократичні труднощі не дали зробити перехід.
Далі відбувався відбір у Третій армійський корпус — спочатку на техпідтримку (ремонт, настройка), а потім перевели у групу захисту інформації. Вже готували документи.
Проте повідомлення від 12-го армійського корпусу змінило ситуацію: там шукали фахівців конкретно для IT-вертикалі зі списком посад, які були близькі до професійних навичок Олексія. Зв’язалася начальниця відділу цифрової трансформації, яка відзначила його компетенції і швидко оформила перехід.
Переказали документи через додаток «Армія+», і без необхідності погодження командира тилової частини Олексій став штаб-сержантом 3-ї категорії, відповідальним за цифровий розвиток на штабному рівні.
Офіцерське звання: механізм і перспективи
У підрозділі три посади: один CDTO — цифровий офіцер, та два штаб-сержанти. Олексій прийшов на посаду штаб-сержанта, тому вимога офіцерського звання не була обов’язковою.
Втім, у березні 2026 року Президент підписав указ про особливий порядок отримання офіцерського звання для IT-вертикалі, який передбачає рішення міністра оборони. Штат наразі заповнений, але в майбутньому можливий перехід на офіцерську посаду, якщо рекомендації будуть позитивними.
Реалії служби в IT-вертикалі
Чим займаються цифровізатори і як неоднозначно це відрізняється від очікувань
Олексій очікував розробки програмного забезпечення або хоча б аналізу даних із використанням Python і SQL. Під час співбесіди запитали: «Потягнеш?» — він відповів, що з задоволенням працюватиме як Business чи Data Analyst, але на посади Project Manager чи Product Support треба ще вчитися.
З 30 березня 2026 року, приєднавшись до новоствореної служби, взявся за безліч завдань: ремонтали принтери, ставили програми, налагоджували електронний документообіг. Спершу роботи було багато і різнопланової.
Закінчив онлайн-курси у «Армія+», «Дія.Освіта», прослухав лекції з кібербезпеки Cisco, навіть курс CS50 від Гарварду. Наприкінці квітня отримав спеціальні інструкції від Міноборони про суть роботи цифровізаторів.
«Ми не розробники, а ініціатори змін. Код пишуть на вищих рівнях, а наша задача — впроваджувати його на рівні бригади, батальйону й нижче», — пояснили на тренінгах.
Яке ставлення до програмування в новій ролі
Для Олексія це було прийнятно. Він навіть пробував податись до Defense AI Center для роботи з code, однак розуміє, що з огляду на безпеку, у Міноборони є своя чітка логіка. Кожна інформаційна система має проходити сувору перевірку, тому команда цифровізаторів формулює технічні вимоги і працює як продакт-менеджери і бізнес-аналітики.
В ЗСУ офіційно понад 20 систем, а фактично сотні різних нішевих продуктів. З ними треба розбиратися, налагоджувати взаємодію, і це новий фронт, який вимагає великого досвіду.
Робочий день і «керований хаос»
Що входить у щоденні обов’язки і яке навантаження
Працюють у будні та свята — з 8:00 до 18:00 у штабі, а в екстрених випадках — і в неробочий час на зв’язку. Перший крок — інспекція служб частини: логістики, тилу, фінансів, стройової, фіксування проблем і потреб у записниках.
Для цивільного це було відкриттям — спостерігати, як різні підрозділи працюють як один організм. Зараз вони проводять повторний аудит з акцентом на дублювання даних і ручній роботі, де ведеться паралельний облік у нових системах і старих Excel.
«Часто про нас забувають. Приходить нова інформаційна система, повідомлення телеграмом спускається вниз, а ми про це дізнаємося останніми…»
Буває, додають системи без консультації, а потім намагаються швидко розгорнути, втягуючи цифровізаторів в авральні ситуації. Тому вони всіх навчальних семінарів не пропускають, аби розуміти технічні та безпекові потреби користувачів.
Основні завдання на 2026 рік
За пріоритетами Міноборони у фокусі роботи:
- Облік персоналу (система «Імпульс») — актуалізація даних про кожного військовослужбовця;
- Електронний документообіг (СЕДО) — відмова від паперової роботи, впровадження електронних ключів;
- Застосунок «Армія+» — контроль статистики подання і обробки рапортів, допомога у вирішенні проблем.
Рекомендації для IT-фахівців і ставлення до помилок
Хто підходить на посаду цифрового офіцера і чого чекати
Програмістам, які хочуть саме кодити, не варто йти в IT-вертикаль: тут функції більше про керування змінами, а не розробку. Для тих, хто цінує роль менеджера змін, ця посада пропонує багато можливостей і цей напрям стрімко розвивається.
Для цифрового офіцера необхідні:
- Мінімальний досвід у IT;
- Сильна мотивація впроваджувати зміни та не опускати руки в умовах військової специфіки;
- Навички командної роботи, здатність приймати компроміси і не прагнути діяти самостійно.
Тут не карають за помилки, натомість допомагають їх виправляти. Ще одне унікальне — на рівні частини цифровизатори отримують статус заступників начальника штабу, що дає їм вагу і вплив серед військових.
До того ж це шанс стати справжнім драйвером змін із можливістю без бойового досвіду одразу отримати офіцерське звання, відчути відповідальність і зробити внесок у сучасну армію.
