Нападниця Ніколь Козлова стала однією з найвидатніших українських легіонерок футбольного сезону 2024/25. Упродовж цього періоду вона виступала за шотландський клуб «Ґлазґо Сіті» — єдиний повністю жіночий колектив Премʼєр-ліги, до якого приєдналася в 2023 році після заслуженої перемоги в чемпіонаті України у складі «Ворскли».
У запеклій боротьбі за тріумфи сезон завершився для Козлової «срібним» дублем. Її команда посіла друге місце як у чемпіонаті, так і в Кубку Шотландії, крім того, «Ґлазґо Сіті» отримав перепустку до кваліфікації Ліги чемпіонів — першу за два роки.
Ключові статистичні досягнення Козлової в сезоні 2024/25:
– Найкраща бомбардирка «містянок» із 21 забитим голом у 32 матчах;
– Зайняла шосте місце за результативністю серед усіх гравців Премʼєр-ліги;
– Чотири рази увійшла до символічної збірної тижня SWPL.
Цей успіх не залишився непоміченим і у національній збірній України, яка нарешті надала Козловій можливість стабільно виступати за команду.
Перший інтерес до української форвардки проявив «Ґлазґо Сіті» у 2024 році. Після переговорів із тренерським штабом, який очолювала Ліенн Росс, та президенткою клубу Лорою Монтґомері, Козлова прийняла пропозицію переходу з полтавської команди. Саме гравчиня пояснила свій вибір так:
– Важливими для мене були три аспекти:
1. Чітка позиція у складі команди;
2. Стиль гри колективу;
3. Репутація клубу.
Я поставила галочку біля кожного з них.
У своїй грі Козлова віддає перевагу позиційному, естетичному футболу з акцентом на результат:
– Ми прагнемо контролю м’яча, пасувати переважно низом, але якщо є нагода — і верхом, щоб вивести нападницю віч-на-віч із воротарем. Саме такий розумний стиль гри приносить мені задоволення і відповідає моїм можливостям.
Перед переходом до Шотландії Козлова мала нагоду набувати досвід у Канаді, США, Данії та Україні, проте нинішній клуб, на її думку, є найбільш професійним в кар’єрі. Це особливо примітно, враховуючи, що «Ґлазґо Сіті» є єдиним суто жіночим клубом у Премʼєр-лізі, заснованим у 1998 році. Інші провідні колективи — «Гіберніан», «Рейнджерс», «Селтік», «Гарт-оф-Мідлотіан» — є складовою змішаних структур, первинно чоловічих.
Ніколь розповіла про специфіку роботи в суто жіночому клубі:
– Чоловічі команди в цих клубах забезпечують фінансування. Звісно, без підтримки чоловічої структури нам важче, але ми вже давно входимо до кращих клубів Шотландії. Уся команда складається з професіоналок з повними контрактами. Функціонує академія з категоріями U13, U15, U17. Незважаючи на відсутність власного стадіону, засновниці клубу — Лора Монтґомері та Керол-Енн Стюарт — побудували власний тренувальний зал і роздягальню. Для нас це великі здобутки, особливо враховуючи труднощі, пов’язані із відсутністю чоловічої підтримки. Навіть із фанатами — вони відрізняються, але це лише додає унікальності. Ми не просто граємо у футбол — ми стоїмо за права жінок.
Професіоналізм клубу проявляється насамперед у комплексному підході до тренувального процесу та відновлення гравців:
– У клубі працюють лікарі, фахівці з фізпідготовки, наукові працівники, які слідкують за нашими GPS-показниками. Тренування розраховані на різні навантаження, ураховують кількість спринтів кожної гравчині. Як нападниця, я спринтую дуже багато під час матчів, тому на тренуваннях відпрацьовую необхідну дистанцію, аби уникнути травм. Іноді бігаю до години.
Значний поштовх до особистого розвитку Козлова отримала не лише завдяки тренуванням, а й завдяки індивідуальній роботі з дієтологом та психотерапевтами. Українка почала більш відповідально ставитися до харчування, збільшила кількість споживаної їжі та навчилася протидіяти знеціненню власних результатів.
Форвардка підкреслює, що саме робота з психологічним здоров’ям відокремлює справжніх професіоналок і є ключем до високих досягнень:
– Найбільше я змінилася в думках. Не все завжди вдавалось, але я навчилася — хоч і не повністю — усвідомлювати важкі моменти і з ними боротися, зберігати впевненість у собі. Прочитала багато книг на цю тему, але застосовувати знання на практиці було складно. Тепер роблю крок назад, аналізую, що виходить, а що ні, говорю собі більше позитивних слів замість постійної критики. Підтримка родини допомагає зберігати баланс. Це постійна праця, адже на професійному рівні різниця робиться саме в психології, тоді як технічний рівень, розуміння гри та фітнес у всіх приблизно однакові.
Участь Козлової в британському футболі також означала перехід до більш насиченого ігрового графіка. Протягом сезону «Ґлазґо Сіті» провів 39 матчів у чемпіонаті та двох кубках. Команда здобула перше місце в регулярному сезоні Премʼєр-ліги Шотландії і мало не виборола чемпіонство в фінальному раунді, однак завершила боротьбу на другій позиції, поступившись «Гіберніану» на три очки.
Сезон був підсумований виходом до фіналу Кубка Шотландії — вперше за три роки. У вирішальному поєдинку «містянки» несподівано поступилися «Рейнджерс» з рахунком 0:3.
Козлова поділилася враженнями від поразки:
– Усі дуже засмучені, бо «Ґлазґо Сіті» — топклуб Шотландії і для нас завжди мета — перше місце і перемоги у кубках. Ми були близькими до тріумфу, розуміємо нашу силу і потенціал. Маленькі помилки призвели до невдачі. Водночас радію, що цьогоріч змагання були складнішими — не дві, а п’ять команд боролися за лідерство. Інколи думаю, що могла б більше зробити як нападниця, але треба радіти другому місцю — це важливе досягнення, і в наступному сезоні прагнутимемо до першої сходинки.
Аналізуючи гру в Кубку, Козлова зазначає:
– Ми не показали гідної гри у фіналі, це очевидно і дуже прикро. Потрібно швидше виявляти помилки і виправляти їх. Іноді, коли програємо 0:1, нам не вдається налагодити гру і змінити ситуацію. Всі деталі мають значення. Наприклад, матч із «Гіберніаном» — ми грали добре, було 0:0 до 90+7 хвилини, але пропустили зі стандарту, і замість одного, отримали нуль очок. Якщо б не це, були б на першому місці.
Важливою проблемою залишаються пропущені голи після стандартів, що особливо деморалізує, адже в цілому ми були сильнішими за тих же «Гіберніан», але програли через дрібниці.
Попри складнощі, Козлова береже яскраві позитивні спогади сезону. Особливо вона відзначає лютневий матч проти «Селтіка»:
– Гра завершилася нічиєю 2:2, я забила гол, який потрапив до номінації на найкращий гол сезону. Ще важливіше, що на цю гру приїхали мої батьки, які прилетіли з Канади на два дні. Забивати, коли твої рідні поруч — така можливість трапляється нечасто.
Успіхи в Шотландії паралельно відкрили шлях до відновлення прогресу в національній команді. У Лізі націй Козлова відзначилася голом і асистом, уперше за півтора року повернулася до стартового складу та допомогла команді здійснити історичний перехід до елітного дивізіону.
За підсумками половини матчів Ліги націй головний тренер збірної України Володимир Пятенко ставив нападницю у стартовий склад, зокрема в іграх проти Чехії та у завершальній зустрічі з Хорватією. Саме про це Козлова заявила так:
– Я не можу впливати на рішення тренера, можу лише докладати зусиль і використовувати свій шанс. Звичайно, кожна гравчиня хоче грати якомога більше, але у збірній ти виступаєш не лише за себе, а за всю країну. Буває прикро, коли не виходиш у старті, але це футбол. Якщо мені дають 10 хвилин на полі, я зроблю все, щоб допомогти команді.
Після квітневих матчів проти чехів Козлова опублікувала допис із підписом «Жовте світло змінилося на зелене», символізуючи кінець періоду перебування на лаві запасних.
Гравчиня розповіла про емоції після повернення до основи:
– Після такого тривалого очікування я особливо відчувала цінність моменту. Стоячи, співала гімн і розчулилася до сліз. Коли звучить гімн України, я завжди так реагую, але цього разу думала про все, що пережила за минулий рік-півтора, скільки працювала.
Ніколь усвідомлює, що миттєвості важливі, бо не завжди виходитиме з перших хвилин. Це підтверджує гра в наступному матчі проти Албанії, в якій вона провела менше ніж пів години, проте змогла допомогти збірній утримати рахунок 2:1 і здобути вихід до Ліги A. Пізніше Козлова повернулася до стартового складу в поєдинку з Хорватією.
Припускаючи свій настрій й філософію, нападниця навела англійське прислів’я:
– «Never ride your highs too high, or your lows too low» — ніколи не літаючи надто високо і не впадаючи у відчай. Тобто не варто надто захоплюватися успіхом, бо з висоти легко впасти, і не треба занадто розчаровуватися, бо у футболі все швидко змінюється (клацає пальцями). Треба бути завжди готовою.
Наступний офіційний матч за збірну України Козлова матиме можливість зіграти 27 червня, коли «синьо-жовті» проведуть товариську зустріч із командою Польщі, котра також піднялася до Ліги A і виступатиме на чемпіонаті Європи цього літа.
Автор: suspilne.media
