,

Микола Томенко: Як російські агресори Леніна, Сталіна та Путіна намагалися зруйнувати український Київ - Блоги

Written By: author avatar Дар'я Любацька
author avatar Дар'я Любацька
Журналістка Znaj.org. Пише про суспільство, освіту та культуру: НМТ і вступну кампанію, зміни в школах і університетах, події в регіонах України. Працює з офіційними повідомленнями та першоджерелами й перевіряє факти перед публікацією.

24 Вересня, 2026

Чому московити ніколи не щадили Київ: історія руйнувань і трагедій

Сьогодні, після чергового жорстокого ракетного обстрілу Києва від рук рашистської орди - варварів, мародерів і вбивць - варто пригадати гірку правду про споконвічну ненависть московитів до нашої рідної української столиці.

Моторошний початок: підрив Києва в 1941 році

Цієї дати минуло вже 85 років, але біль і пам’ять залишаються нестерпними. 24 вересня 1941 року стало днем сталінської «спецоперації» з підриву серця Києва.

19 вересня, коли німецькі війська вступили в місто, радянське керівництво під проводом Сталіна розгорнуло тактику “випаленої землі”. Спершу замінували ключові стратегічні об’єкти: водогін, електростанції, залізничні колії та мости через Дніпро. Одним із найжахливіших моментів став вибух на ланцюговому мосту імені Євгенії Бош, де перебували радянські військові, що відступали. Точна кількість загиблих назавжди залишилася невідомою.


Підрив Києва 1941 року

Руйнування історичного центру

24 вересня 1941 року розпочався масштабний підрив центральної частини Києва. Найпершим вибухом була уражена будівля на розі Хрещатика і Прорізної - колишній магазин “Дитячий світ”. Цей прибутковий будинок з наріжним шпилем, спроєктований Владиславом Городецьким і відомий як Будинок Лицаря - одна з архітектурних перлин міста - назавжди загубився.


Підрив Києва 1941 року.

Газета “Українське слово” так описувала події того часу:

“Горіла найкраща частина старовинної столиці України. Знищені, спалені цілі квартали Хрещатика, Миколаївської, Мерінгівської, Ольгинської, частини Інститутської, Лютеранської, Прорізної, Пушкінської, Фундуклеївської вулиць та Думська площа.”

За різними даними, загалом зруйновано або пошкоджено 324 адміністративних і житлових будинків Києва.

Що втратила столиця:

  • П’ять великих готелів - «Савой», «Континенталь», «Гранд-готель»;
  • П’ять провідних кінотеатрів;
  • Театр юного глядача, консерваторія, військовий театр, радіотеатр;
  • Будинок архітектора і вчених, музична школа, середня школа;
  • Будівля міської ради, центральний поштамт, залізнична станція, пасажі, друкарня;
  • Більше сотні відомих магазинів, два найбільших універмаги, п’ять кращих ресторанів і кав’ярень.

Особливо прикро, що в консерваторії згоріли великий орган та близько 200 роялів і піаніно - справжні скарби музичного мистецтва.

Ще однією втратою став 12-поверховий дім Гінзбурга - найбільший хмарочос у тодішній Російській імперії, збудований у 1912 році.


Підрив Києва 1941 року.

Знищення Успенського собору та повторення історії

Вже 3 листопада 1941-го було зруйновано знаменитий Успенський собор Києво-Печерської лаври. Ця сакральна споруда, відбудована українцями у 2000 році, знову зазнала нищення - цього разу внаслідок обстрілу російською ордою в ніч на 15 червня 2026 року.

Спогади очевидців

Олександр Довженко у своєму щоденнику описує картину руйнування Києва так:

“Крещатик - колись славетна вулиця, нині - змучені руїни. Високі будинки стояли, як порожні мушлі, втратили вікна й балкони, крізь які дивилося похмуре небо. Це було схоже на зруйновані Помпеи чи Рим. Пожежа пожерла серце нашої столиці…”

Він також додає з гіркотою, що не німці, а власні люди зруйнували Київ, виконуючи завдання, але залишаючись у своєму дусі «дурників і геростратів», та закликає не забувати правду.

Більшовицький терор у Києві у 1918 році

Не менш трагічним було і січень 1918 року, коли більшовики під керівництвом Муравйова влаштували справжній терор у столиці УНР. Центр Києва обстріляли важкою артилерією, застосували хімічну зброю проти мешканців, а будинок Михайла Грушевського палав три доби яскравим полум’ям.

Сам керівник УНР так написав після цих подій:

“Україна поховала своє старе в сім охнищах, у руїнах і могилах своїх дітей - забитих більшовицькою рукою.”


Київ, 2026 рік. Наслідки російського обстрілу.

Пам’ять про історію і сучасність

Вічна пам’ять тим, хто постраждав і загинув у цих трагедіях. Історія навчає нас пам’ятати, аби не повторювати страшні помилки минулого. Київ - місто, що було, є і буде серцем України, незважаючи на будь-які ворогів і руйнування.

Автор матеріалу
Дар'я Любацька
Журналістка

Журналістка Znaj.org. Пише про суспільство, освіту та культуру: НМТ і вступну кампанію, зміни в школах і університетах, події в регіонах України. Працює з офіційними повідомленнями та першоджерелами й перевіряє факти перед публікацією.

різне