Після окупації Снігурівської громади російськими військами у 2022 році, Любов Портянко змушена була залишити Миколаївщину і переїхати до Житомира. Від моменту переїзду вона активно почала поглиблене вивчення української мови. В ексклюзивному інтерв’ю Суспільному жінка поділилася, що масштабна війна стала каталізатором перегляду її цінностей і ставлення до української і російської мов.
За словами пані Любові, вона приїхала до Житомира у травні 2022 року. До вторгнення російської армії її мовним середовищем була російська мова, якою вона користувалася понад сорок років. Однак з початком повномасштабної війни її ставлення до російськомовного середовища кардинально змінилося, і вона почала наполегливо вивчати українську, яку знала з дитинства.
Любов Портянко зазначила:
– “Зараз на фізичному рівні я не можу сприймати російську мову, а тим більше нею говорити. Навіть слухати російські пісні мені важко — хоч вони і можуть бути цікавими, я не можу себе змусити. Коли випадково стикаюся з російськомовним контентом, відразу його перемикаю, навіть не замислюючись.”
Жінка розповіла, що народилась у Житомирі в сім’ї, де всюди спілкувалися лише українською мовою, а у школі навчання також відбувалось рідною мовою. Проте під час вступу до вищого навчального закладу їй довелося слухати лекції російською мовою.
Портянко пригадує:
– “Мене завжди дивував факт, що в Україні я не могла навчатися українською мовою, адже ж я ніколи не навчалась у Росії.”
Жінка жила на Миколаївщині 80 років минулого століття, де домінувала російська мова, а українська відходила на другий план. Переїхавши до Житомира, вона дізналася про безкоштовні експрес-курси з української мови, які відбуваються у Домі української культури, і вирішила відновити та поглибити знання рідної мови.
Курсами вона почала займатися з 2024 року. Останній курс під назвою «Щоденна українська», тривалістю півтора місяця із заняттями раз на тиждень, допоміг значно розширити її словниковий запас. Сертифікат учасниці вона отримала 14 липня 2025 року.
Про навчання і викладачів Любов відгукується так:
– “Чудові викладачі, які вміють передати любов до рідної мови і мотивувати. Після кожного заняття виходиш натхненним. Це важлива справа, яку робить місто, особливо для таких, як ми, хто прагне говорити українською.”
Зараз пані Любов читає книжки виключно українською мовою, дивиться лише україномовний контент і намагається мислити українською.
Вона відзначає:
– “Коли думаєш українською, тоді легше спілкуватися з людьми. У мому словниковому запасі з’являється більше правильних слів і наголосів. Хоч іноді трапляються помилки, я їх помічаю і продовжую навчатися й удосконалюватися.”
Переселенка наголошує, що не зупиниться на досягнутому рівні:
– “Українську мову потрібно вивчати постійно. Вона мелодійна, легка, лагідна і дуже красива. Коли розмовляю українською, відчуваю, ніби у мене виростають крила.”
Завідувачка кафедри української мови і методики її навчання Житомирського державного університету імені Івана Франка Галина Гримашевич розповіла, що саме вона викладає українську мову на експрес-курсах для усіх охочих підтримати або вдосконалити знання української. Курси відбуваються в Домі української культури тричі на рік за підтримки управління культури міської ради. Викладачка наголосила, що головною умовою успішного навчання є внутрішнє щире бажання вивчати мову.
Вона пояснює:
– “Ми можемо мотивувати, пояснювати, відповідати на запитання, але якщо людина не відчує внутрішньої потреби говорити українською — результату не буде. Це має бути особистий вибір, особливо в теперішній час.”
У Житомирі Любов Портянко продовжує свій мовний шлях, ставши прикладом для інших переселенців, які перебувають у процесі адаптації.
Раніше Суспільне повідомляло, що переселенки з Бахмута на Донеччині – Марина та Катерина зі своїми родинами також переїхали до Житомира після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. За їхніми словами, боротьба з тривожністю та невизначеністю була складною, проте з часом вони пристосувалися до нових життєвих реалій.
Підписуйтеся та слідкуйте за новинами Житомирщини на наших платформах:
– Telegram
– Instagram
– Viber
– Facebook
– YouTube
– WhatsApp
