В Україні наприкінці вересня – на початку жовтня майже одночасно відбулися дві значущі події, які важко оминути увагою представникам медійної сфери. По-перше, NAM Summit 2025, організований Національною асоціацією медіа у Києві, і, по-друге, IT Arena 2025 у Львові — одна з найбільших технологічних майданчиків Східної Європи, що зібрала понад 6 тисяч учасників із більш ніж 40 країн.
Обидва форуми виступили потужними магнітами для експертів, підприємців, розробників, інноваторів, а також представників медіа, креативних індустрій та ІТ-сектора. Торік автор статті брав участь як спікер на NAM Summit, де пройшла жвава та змістовна дискусія. Цьогоріч він надав перевагу IT Arena, проте уважно відстежував програму NAM Summit, особливо враховуючи виступ колеги Владислава Фарапонова — керівника редакції вебпорталів UaTV English і The Gaze, який презентував інноваційний підхід іномовлення з використанням штучного інтелекту для оптимізації виробничих процесів.
Відмінність у тематиках і аудиторіях не завадила обом заходам зосередити увагу на найактуальнішій темі — штучному інтелекті (ШІ). Ця тема стала своєрідною «червоною ниткою» дискусій, адже не можна ігнорувати той факт, що ШІ вже нині є потужним рушієм інноваційних змін. Ігнорування технологічних викликів загрожує медіа залишитися неефективними, втратити привабливість, стати занадто дорогими у виробництві та поступитися аудиторією.
На IT Arena були висвітлені такі ключові теми:
– Використання штучного інтелекту в медіа, зокрема автоматизація виробництва та масштабування відеоконтенту;
– Актуальні питання кібербезпеки;
– Знайомство з перспективними стартапами та розробниками.
Глобальні тренди у застосуванні ШІ в медіа давно очевидні та включають:
1. Автоматизацію рутинних задач.
2. Адаптацію контенту під різні категорії аудиторій.
3. Персоналізацію споживання інформації.
Водночас український контекст додає особливий вимір цим процесам — це боротьба за оперативність та довіру в умовах війни. Тож ШІ уже не просто модний інструмент, а сталий чинник виживання і стійкості. Протягом минулого року Інститут українського іномовлення успішно впроваджує сучасні рішення на базі ШІ. Це, зокрема:
– Розшифрування відео в текст;
– Автоматичні переклади;
– Озвучення матеріалів;
– Редагування сценаріїв;
– Підбір субтитрів.
Постійно відбувається моніторинг ринку нових розробок, тестування десятків програмних продуктів. Торік платформа UaTV English однією з перших в Україні започаткувала тестовий цілодобовий ефір із автоматичним синхронним перекладом англійською мовою відео російськомовного каналу «FreeДом» за допомогою ШІ. Хоча цей експеримент тимчасово призупинили через суттєву складність адаптації великого обсягу контенту з численними власними назвами та військовою термінологією, система навчалася на помилках і дедалі точніше визначала потрібні терміни залежно від контексту. Незважаючи на це, автотрансляція залишилася перспективною для подальшого вдосконалення.
Набувають популярності ШІ-агенти, які здатні:
– Планувати випуски новин.
– Модерувати коментарі.
– Проводити перевірку фактів.
Особливе значення має практичний досвід застосування ШІ у виробництві новинного контенту. Вже активно використовуються ШІ-модифіковані образи ведучих, що дозволяє не лише здійснювати переклад, а й синхронізувати міміку та ліпсинг (синхронний рух губ) мовою перекладу. Поки що це не відбувається в прямому ефірі — адаптація новин до різних мов, таких як арабська, іспанська, португальська і англійська, займає приблизно годину, проте це значно прискорює масштабування контенту. Головні переваги цієї технології:
– Швидкість виходу матеріалів.
– Оперативність мультимовного мовлення.
– Оптимізація процесів від перекладів до монтажу.
– Позитивна реакція аудиторії, яка цінує перевірену інформацію.
Крім того, створено й випробувано аватарів ведучих — повністю згенеровані комп’ютером образи реальних людей, як-от аватар Генрі Кіна. Важно зазначити, що живий ефір і людський фактор залишаються пріоритетними, а аватари використовуються лише у випадках, коли автор фізично не може взяти участь у програмі, при цьому аудиторія вже знайома з його образом та голосом.
Наразі штучний інтелект не замінює людину, а є інструментом на її службі. В Інституті українського іномовлення існують чіткі регламенти, які визначають, коли й як застосовуються аватари та інші ШІ-технології. Головне правило — остаточне рішення про публікацію матеріалів завжди приймає людина, що гарантує якість, достовірність і відповідальність перед аудиторією. Ведучі із захопленням спостерігають за можливістю вести новини арабською, португальською чи іспанською з власним голосом, що відображає новий рівень мультимовної комунікації.
Серед нових викликів — скептичне ставлення до «штучних ведучих» як форми обману або автоматизації як загрози професіям. Насправді ж це технологічний інструмент, який за дотримання правил допомагає розширювати можливості журналістів. Авторитетні посадовці також долучаються до інновацій. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров презентував на IT Arena 2025 свого віртуального аватара — віртуального двійника, здатного відповідати на запитання, порадити літературу за темами та виконувати адміністративні функції. Цей аватар імітує голос і манеру спілкування міністра та не висловлює інформацію, якої він публічно не озвучував. Водночас бот допомагає систематизувати вхідні повідомлення, готувати відповіді та опрацьовувати резюме — реальний інструмент, який спрощує роботу.
Подібні практики швидко інтегруються в роботу іномовлення, що підтримує інноваційність та адаптованість системи. Ведучі надають згоду на використання власних образів і голосів, що дозволяє значно збільшити обсяг новинних матеріалів багатьма мовами. Зараз контент, створений українською, російською чи англійською, перекладається іспанською, португальською, арабською та іншими мовами, що віддивляються й інші учасники медійної спільноти в пошуку нових ринків. Аудиторія реагує на це з розумінням і прагматизмом, підкреслюючи, що головне — отримувати правдиву інформацію мовою споживання. Всі матеріали з використанням аватарів чітко маркуються, щоб глядачі усвідомлювали застосування технології. Платформи, включно з YouTube, автоматично позначають контент як частково створений або модифікований штучним інтелектом, забезпечуючи прозорість і формування довіри.
Звичайно, технічні виклики залишаються: програми ШІ вартісні, потребують інтеграції та постійного вдосконалення. Однак амортизація контенту, що транслюється кількома мовами й на різних платформах, дозволяє підвищувати ефективність витрат. ШІ-інструменти і надалі розвиватимуться, а політики щодо їх застосування змінюватимуться відповідно до потреб. В питаннях нормалізації використання штучного інтелекту важливу роль відіграють уряди та законодавці, які мають розробляти прозорі й зрозумілі правила.
Підсумовуючи, рішення про публікацію матеріалів залишатиметься за людиною як гарантія якості та відповідальності. Прогнозувати майбутнє неймовірно складно, але очевидно: ігнорування інноваційних інструментів означає відставання. Якщо сьогодні ШІ є ключовим драйвером розвитку, завдання медіаспільноти — навчитися відповідально і навмисно використовувати його потенціал. Досвід Інституту українського іномовлення в цьому напрямку заслуговує на підтримку та масштабування. Спільна робота медійників, експертів і зацікавлених осіб має стати платформою для обміну досвідом, нормалізації морально-етичних аспектів і підготовки до майбутнього, де без сучасних технологічних рішень залишатися на плаву буде надзвичайно важко.
Автор: Вадим Лубчак, керівник напрямку цифрових технологій ДП «МПІУ»
—
Редакція «Детектора медіа» вважає тему впливу штучного інтелекту на медіа та його застосування у створенні контенту надзвичайно актуальною. Навіть якщо окремі учасники дискусії мають власні погляди на окремі виступи чи технології, ми вітаємо обмін думками і готові продовжити публікації на цю важливу тему за участю всіх зацікавлених.
—
Команда «Детектора медіа» понад 20 років відіграє роль незалежного наглядача за українськими медіа, аналізуючи якість контенту й спонукаючи медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Завдяки цьому інформація, яку отримуєте ви, залишається правдивою та повною.
До 22-річчя нашого видання ми відновлюємо Спільноту — коло активних осіб, які готові фінансово підтримувати наше видання, долучатися до спільної генерації ідей та отримувати ексклюзивні матеріали про стан українських медіа. Сьогодні, як ніколи, якісна журналістика є надважливою.
