Публікація
16:48, 11 серпня
104-та окрема бригада територіальної оборони ЗСУ «Горинь» розповідає історію одного з побратимів — військового з позивним «Сітроен». Він пройшов крізь численні обстріли, зазнав контузії та отруєння газами, але не залишив бойові позиції, залишаючись в строю задля захисту побратимів та близьких, що очікують його повернення додому.
«Найбільше хочу, щоб закінчилася війна і всі повернулися живими», — зізнається Максим із позивним «Сітроен», який служить у 3-му батальйоні 104-ї бригади «Горинь» з 2024 року. Повномасштабне вторгнення кардинально змінило його життя: замість дитячих мрій про професійну футбольну кар’єру він опинився на навчанні за спеціальністю мінометника.
Власні слова Максима відображають його переживання й ставлення до служби:
– «Спочатку навіть не розумів, чим буду займатися. Шкодую лише, що рідко буваю вдома».
Особливу пам’ять залишила ротація в Запоріжжі, де він провів тиждень на бойових позиціях під постійними обстрілами FPV-дронами. За цей час постраждало кілька побратимів. Один із дронів розбився всього за п’ять метрів від нього, проте мішки з землею врятували від більш серйозних травм. Під час тих подій Максим отримав контузію та отруєння газами, а під час евакуації ще один дрон влучив у машину, через що він і його товариші змушені були долати пішки шість кілометрів.
Вдома його з нетерпінням чекає рідна дружина та батьки. Дружина завжди підтримує Максима, наполегливо просить берегти себе.
Для молоді Максим має кілька важливих порад:
1. Добре навчайтесь, адже незнання на війні може призвести до серйозних наслідків.
2. Бережіть себе і тих, хто поруч, бо тільки разом можна долати труднощі.
Ця історія — свідчення мужності та самопожертви звичайних захисників, які віддають все задля спокою своїх близьких і збереження незалежності країни.
