На Дніпропетровщині спостерігається зростання чисельності найбільшого представника павуків в Україні — південноруського тарантула. Фахівці пов’язують це з теплими зимовими періодами, які сприяють кращому виживанню цих членистоногих у холодний сезон.
Про це розповів доцент кафедри біорізноманіття та екології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Віктор Бригадиренко. За його словами, південноруські тарантули нині широко розповсюджені на території всієї області, при цьому їхня чисельність значно збільшилася останнім часом. Окрім м’яких зим, суттєвим фактором для зростання популяції є знищення рослинності — адже природне середовище цих павуків складають відкриті ділянки ґрунту з малою або зовсім відсутньою рослинністю.
Віктор Бригадиренко підкреслив, що для мешкання тарантулам необхідні ділянки з розрідженою рослинністю або повністю відкриті від рослин місця. Зокрема, це можуть бути:
– футбольні та дитячі майданчики,
– ґрунтові дороги та стежки,
– території з витоптаною рослинністю.
Павуки мешкають у глибоких норах, які можуть сягати 60 сантиметрів удовжину. Водночас, науковець зазначив, що їхнє сусідство з людиною не створює проблем: південноруські тарантули часто оселяються на присадибних ділянках або навіть у міських кварталах.
«Вони населяють усю територію області, включно з обласним центром. Тарантула можна зустріти на схилах або власних присадибних ділянках — у мене на дачі вони мешкали серед посадок картоплі, помідорів і часнику», — поділився Віктор Бригадиренко.
В харчуванні цих павуків переважають різноманітні шкідники. Молоді особини споживають дрібних комах, таких як мурахи, попелиці та інших дрібних безхребетних розміром до трьох міліметрів. В дорослому віці вони ж полюють на невеликих ящірок, мишей та пташенят. За добу один південноруський тарантул споживає близько п’яти грамів їжі, що дорівнює масі його тіла.
Фахівець додав:
– хижаки, які щодня з’їдають масу своєї ваги, суттєво зменшують популяцію комах-шкідників,
– таким чином вони виконують важливу екологічну роль, контролюючи чисельність шкідливих комах на території.
Щодо агресивності цих павуків по відношенню до людини, Віктор Бригадиренко зазначив, що південноруський тарантул, як правило, не проявляє надмірної ворожості. Проте у випадку загрози він може захищатися і вкусити. Його укус супроводжується впорскуванням токсину, дія якого обмежується місцем укусу й не поширюється кровоносною системою. Тому на місці укусу з’являється почервоніння, а біль зникає протягом доби.
Науковець додав, що якщо випадково викопати або зустріти павука на поверхні ґрунту, він може різко стрибнути на відстань 20–30 сантиметрів для самооборони. Однак укуси південноруського тарантула менш болючі та безпечніші у порівнянні із звичнішим чорним каракуртом.
Південноруські тарантули — нічні тварини, тому побачити їх у природному середовищі доволі важко. Водночас учений наголосив, що якщо виявили цього павука на своїй присадибній ділянці, його не слід винищувати, оскільки він є важливим хижаком, що підтримує баланс екосистеми.
Авторка матеріалу — Мирослава Заблуда.
Читайте наші Новини у Telegram: Суспільне Дніпро.
