На новій соціальній платформі OpenAI, Sora 2, популярне відео демонструє дивовижно реалістичний образ Сема Олтмана, який утікає з магазину Target із викраденими комп’ютерними чіпами, прохаючи поліцію не забирати його «коштовну технологію». Цей ролик носить абсурдистський характер, є пародією на самого генерального директора компанії, однак він водночас порушує важливе питання, що все частіше звучить у родинних розмовах, групових чатах і громадських місцях по всій країні: яка ж саме мета цієї технології?
Громадська реакція на AI-медіа, створені штучним інтелектом, дедалі більше переходить від терпимості до відкритого неприйняття.
Приклади громадського незадоволення:
– коментарі на YouTube, що висміюють синтетичні рекламні кампанії,
– написи лайнівим маркером на рекламних плакатах стартапів у метро Нью-Йорка.
Подібні прояви свідчать про зростаюче невдоволення широкої публіки бумом штучного інтелекту.
Ще у 2022 році всенародний оптимізм щодо потенціалу генеративного штучного інтелекту покращити життя людей був на підйомі. Проте зараз він змінився на глибокий цинізм через те, що технологія, яку оголошують революційною, фактично змінює гру лише для найбагатших технологічних гігантів Кремнієвої долини — тих, хто має практично безмежне фінансування для розробки різноманітних AI-проектів, більшість з яких не вирішують реальних проблем.
Опитування Pew Research Center показало, що три роки тому майже кожен п’ятий американець вважав штучний інтелект корисним, а не загрозою. До 2025 року ж 43% дорослих американців вважають, що AI має більше шансів завдати їм шкоди, ніж допомогти, згідно з даними Pew.
—
### «Сервіс для лінійної роботи»
З поширенням штучного інтелекту зростає публічний скептицизм, який дедалі частіше переходить у відкриту ворожість до продуктів та реклами, створених за допомогою AI.
Особливо гостро це виявляється у рекламних кампаніях, таких як:
– Стартап Friend, який витратив мільйон доларів на масштабний рекламний рейд у Нью-Йоркському метро з понад 11 000 плакатів на вагонах, 1 000 афіш на платформах та 130 урбан-панелей. Більшість із них були пошкоджені графіті з критикою продукту як «капіталізму спостереження» й закликами «заводити справжніх друзів».
– Київські написи «AI не цікавиться, чи ти живий» на рекламній кампанії Friend у Брукліні.
– Кампанії легкого взуття Skechers із ідеями, згенерованими за допомогою AI, де зображення спотворених жінок у кросівках критикували за неохайність і непрофесіоналізм; багато плакатів були швидко обмальовані написами «slop» — мемна назва для дешевої, безжиттєвої маси AI-контенту, що зараз асоціюється з подібними образами та відео навколо Altman-глибоких фейків на Sora.
Експертка з досліджень AI Forensics, Наталія Стануш, що вивчає вплив штучного інтелекту на цифрові екосистеми, зазначає:
– «Ідея автентичності завжди лежала в основі обіцянок соціальних мереж для аудиторії і творців контенту. Але багато контенту, створеного генеративним AI, цю логіку порушує».
– За її словами, «Потік матеріалів, створений за допомогою генеративного AI, несе загрозу зменшення соціальності соціальних мереж, і користувачі вже помічають цей тренд».
—
### «Дико переоцінено»
У час, коли межі між цифровим та фізичним світами стають майже неозначальними, посилюється скептицизм щодо генеративного штучного інтелекту серед представників різних політичних спектрів.
Обіцяне раніше як інновація у мистецтві — AI, здатний створювати живопис, музику або зв’язний, іноді красивий текст, — починає викликати відчуття перенасичення.
Основні причини конфлікту:
1. Якість продуктів стає предметом критики.
2. Широке розповсюдження інструментів свідчить про глибші загрози.
У сфері розваг опір посилюється, оскільки знані артисти виявляють, що їхні образи клонують без згоди:
– Після того, як AI-сгенерована пісня, що імітувала голос репера Bad Bunny, стала вірусною на TikTok, артист оголосив у WhatsApp підписникам, що, якщо їм сподобався трек, «вони не заслуговують бути його друзями».
– Схожі претензії були від Дрейка та The Weeknd, чия AI-версії були прибрані зі стрімінгових платформ після суспільного резонансу.
Професор-емерит Нью-Йоркського університету Гері Маркус, один із найвідоміших критиків галузі, нагадує:
– «Генеративний AI може бути модним трендом і, безумовно, сильно переоцінений».
На думку Маркуса та інших критиків, ця «наповненість» пов’язана скоріше із тим, як компанії намагаються замінити людську працю під виглядом інновацій, аніж з проривами в самій технології. Це спричиняє широкий опір і серед розробників, і серед етиків, і серед культурних діячів, творців і простих користувачів.
Алекс Ханна, директорка досліджень у Distributed AI Research Institute (DAIR) і співавторка книги «The A.I. Con: How to Fight Big Tech’s Hype and Create the Future We Want» — критичного огляду на великі мовні моделі (LLM), які лежать в основі ChatGPT і Sora, повідомила Newsweek:
– «У суспільстві зростає розуміння критики, яка звучить із приводу AI».
– «Поширюється наратив, що AI — неминуче майбутнє, і ним намагаються приглушити дискусії щодо користі цих інструментів для людей».
– «Це служить виправданням для заміщення працівників, автоматизації без відповідальності і викликає серйозні занепокоєння щодо екологічного впливу».
– «Компанії хочуть, щоб AI виглядав як магія, натомість за цією ілюзією стоять трудові ресурси, дані, отримані без згоди, і система експлуатації».
Прикладом такого сприйняття стала нещодавня презентація Meta — Vibes, відеододатку у стилі TikTok, що містить виключно AI-контент, який був зустрінутий масовою іронією та критикою. Наталія Стануш коментує:
– «У найближчому майбутньому ми очікуємо не зупинку, а лише зростання впровадження AI».
—
### Зростання спротиву культури та економіки
Інвестиції в інфраструктуру AI падають, формуючи своєрідну культуру відторгнення через феномен «slop» — терміну, що позначає бездумний потік посереднього або неякісного контенту від AI. У соцмережах, особливо на TikTok серед покоління Z, поширюється мем-назва «clanker» — відсилання з «Зоряних воєн» для позначення роботів і систем AI, що замінюють людські робочі місця. Це сатиричне, але водночас і глибоко символічне визначення відображає тривоги молодих працівників щодо трансформації ринку праці.
Одночасно, є й ті, хто бачить довгострокові перспективи:
– Адам Дорр, директор досліджень у RethinkX, заявив Newsweek, що «роботи приходять і заберуть роботу усіх», але в майбутньому AI може взяти на себе небезпечну та нецікаву роботу, якої завжди не вистачало.
– Дорр застерігає: «Завдання — зробити цю трансформацію безпечною. Люди мають право боятися. Ми вже на потязі — пункт призначення може бути прекрасним, але шлях буде хаотичним».
—
### Загроза бульбашки
AI проник всюди: від чатботів із підтримки психічного здоров’я до додатків для коротких відео, рекламних кампаній корпорацій і навіть туалетних камер, що аналізують стан здоров’я за аналізом калу. Незважаючи на це, неймовірні суми інвестицій продовжують надходити.
Основні обсяги інвестицій за перші шість місяців 2025 року:
– Загалом у світ AI-інфраструктуру вкладено понад 320 мільярдів доларів,
– 225 мільярдів із них — від американських гіперскейлерів та суверенних фондів,
– Microsoft інвестувала понад 50 мільярдів у розширення дата-центрів цього року,
– Meta, Amazon, OpenAI та інші підтримують ініціативу Stargate AI на 500 мільярдів доларів — програму, яку просуває адміністрація Трампа.
Сам Дональд Трамп з моменту свого повернення до влади зробив AI ключовим елементом економічної стратегії, спрощуючи дозволи на будівництво AI-інфраструктури і заявляючи:
– «Ми переможемо в гонці штучного інтелекту, як перемогли в космічній гонці».
Проте багато експертів сумніваються у реальності таких витрат. Професор-емерит університету Міннесоти Ендрю Одлизько пояснив Newsweek:
– «Витрати на AI, що перевищують реальні економічні вигоди, самі по собі не є проблемою — це типово для інноваційних технологій».
– «Проблема в тому, що нинішній та прогнозований обсяг витрат перевищує будь-які реалістичні очікувані вигоди».
– «Велика частина сектору підтримується «замкненими колами» інвестицій, коли AI-компанії фінансують одна одну без достатнього попиту від кінцевих користувачів».
– Приклад — інвестиція Nvidia в 100 мільярдів доларів у OpenAI для побудови дата-центрів, що фактично є підтримкою власного клієнта.
– «Якщо б справжні звичайні компанії масово замовляли AI-послуги, це було б інша ситуація — але таких ознак немає».
Інші, як британський підприємець Азієм Азхар, порівнюють нинішній бум капіталовкладень з попередніми спадами:
– «Трильйони, які вливаються в сервери та енергомережі, можуть бути необхідними, але історія показує, що саме там прибутки не накопичуються».
Паралельно зростає число позовів щодо навчання AI на авторських даних, зокрема позов The New York Times проти OpenAI. Також тривають суперечки про те, як генеративні інструменти копіюють унікальні стилі. Наприклад, вірусний тренд 2025 року — зображення у стилі Studio Ghibli, створені ChatGPT так реалістично, що здавалося, ніби відома японська студія підтримала цей продукт, що не відповідало дійсності.
На теперішньому етапі AI залишається економічно неефективним у великому масштабі. За прогнозами консалтингової компанії Bain, до 2030 року галузь має генерувати 2 трильйони доларів річного доходу для покриття потреб у дата-центрах, що приблизно на 800 мільярдів перевищує очікувані поточні надходження.
Технічний оглядач і критик AI Ед Цітрон вказує:
– «Відсутність глибокої економічної цінності робить модель незбалансованою».
Втім, незважаючи на критику та сумніви, мільярдні інвестиції і державна підтримка свідчать про те, що якщо бульбашка AI й лусне, її резонанс вийде далеко за межі Кремнієвої долини.
