Пошук роботи джуном у сфері UI/UX: реальні історії, виклики та очікування
Останні роки сповнені розповідей про складнощі, через які проходять молодші спеціалісти при пошуку першої роботи. Особливо гостро це відчувають айтішники-початківці. Нещодавно одну з таких історій поширив Junior UI/UX Designer зі Львова Олег Банера, який поділився в соцмережах враженнями від «рабовласницьких» умов, що їх озвучила рекрутерка однієї з найбільших українських IT-компаній. Ця історія миттєво стала вірусною, викликавши активне обговорення. Втім, ніщо не замінює детального погляду на особистий досвід і шлях пошукача роботи.
Особистий шлях: від освіти до практики
Олег має класичну державну освіту — Українську академію друкарства, факультет видавництва та поліграфії. Там дизайн був лише частково присутнім, але не основною темою. Вже минулого року хлопець завершив піврічний курс UI/UX в Beetroot Academy, де отримав більш профільні знання.
Мій досвід поки що невеликий, але я встиг попрацювати над двома фріланс-проєктами, що дало першу практику.
• Редизайн сторінок видавництва «Ранок»
• Створення сторінки для американської компанії Pride Dynamo з Техасу, котра займається енергетичними рішеннями.
Це цінна можливість, адже такі проєкти Олег отримав завдяки своєму викладачу, що не кожному початківцю випадає.
Пошук роботи: цифри і факти
З січня він активно відгукується на вакансії і веде детальну таблицю з усіма подачами, відповідями та статусами. На сьогодні це понад 100 відгуків, із яких:
- 29 компаній відповіли відмовою;
- 61 кандидатуру ігнорували, не надаючи жодного фідбеку;
- решта подань поки що у статусі очікування.
З таких подач Олег пройшов 6 співбесід, з них дві були технічними. Перший досвід співбесіди виявився нетиповим: рекрутер просто пропустив інформацію про відсутність у нього 2-річного досвіду, тому інтерв’ю швидко завершилося.
Рівень зарплат для джуна: реалії і сподівання
Публічність його посту в Threads дала трохи нових можливостей: з’явилися деякі запити на портфоліо, але найчастіше — пропозиції для мідлів. Загальна ситуація з зарплатами виглядає так:
- Початкова зарплата в районі $500-800;
- Після двох років досвіду – близько $1500;
- Зарплатні очікування часто не відповідають зусиллям і прагненням джунів.
Такий розклад пояснюється конкуренцією та перенасиченням ринку випускниками курсів, тож роботодавці можуть запропонувати невеликі гонорари. Раніше, згадує Олег, ситуація була більш сприятливою — джуни могли почати з $500, і це вважалося нормою.
Дивні вимоги і несподівані ситуації на співбесідах
Один із неприємних моментів — вимога пройти IQ-тест при подачі в деяких компаніях, що навряд чи реально відображає професійні навички дизайнера. Така практика виявилася для Олега доволі незвичною.
Тест IQ не показує твоїх реальних скілів, а швидше навички проходження тестів. Тому таке завдання здалося мені нелогічним і дивним.
Був також курйоз із «лівою» відправкою тестового завдання, яке компанія випадково надіслала двічі. На щастя, це не вплинуло надто вкрай на подальший процес спілкування.
Взагалі, фідбек після співбесід — це рідкість, хоча Олег й відзначає, що 29 відповідей із 108 – це непогано, особливо якщо відмови приходять з поясненнями.
Ігнорування — головна біль джуна
Коли тебе просто не відповідають, це демотивує найбільше. Однак варто розуміти, що рекрутери часто не справляються з численними відгуками, особливо на початкові позиції, де конкуренція неймовірно висока.
Активний пошук роботи на всіх фронтах
Для максимального охоплення ринку Олег використовує різні платформи:
- Djinni
- DOU
- Work.ua
- Robota.ua
- Happy Monday
- Indeed
- Just Join IT
Він також застосовує прямий підхід: пошук компаній, звернення до рекрутерів у LinkedIn, систематичний моніторинг топових IT-фірм.
Крім традиційного IT, я дивився і на miltech-сферу — оборонні компанії. Але там вакансій для джунів практично немає, бо потрібен досвід від трьох років і більше.
Штучний інтелект і його вплив на становище джунів
ШІ стає вагомим чинником на ринку праці. Сучасні інструменти, як-от Google Stitch чи Claude Design, допомагають автоматизувати частину роботи дизайнерів, що створює додатковий тиск, особливо для початківців.
Крім цього, на ринку з’являються вакансії AI Native Junior Designer — це спеціалісти, які використовують ШІ як головний інструмент.
Намалювати сайт через Claude Design — це одна справа, а розробити складний інтерфейс для великого підприємства — зовсім інша. Людське око і креативність поки що неможливо замінити.
Вартість токенів і ресурсів, що споживає ШІ, також впливає на те, що для компаній вигідніше — людська праця чи автоматизація.
Саморозвиток і підтримка у складні моменти
Пошук роботи вже триває півроку, тому Олег активно вдосконалює навички. Постійно працює з Figma, вивчає оновлення інструментів і освоює нові технології, зокрема у сфері ШІ.
Зворотній зв’язок після тестових і співбесід є дуже цінним — коли роботодавці вказують на слабкі місця, я працюю над ними, щоби стати кращим.
Він відкритий до фрілансу, проте прагне перш за все побудувати кар’єру у продуктовій компанії, а не працювати самостійно з перших кроків. На великих платформах Fiverr чи Upwork поки не шукає проєкти, бо досвід і знання ще формуються.
Як і багато хто, Олег переживає часи, коли мотивація спадає — особливо після відмов або невдалих співбесід. Підтримкою для нього стала кохана, котра теж працює у дизайн-сфері і мотивує рухатися вперед.
Енергія і прагнення розвиватися у продуктовому дизайні залишаються незмінними. Незважаючи на складнощі, конкуренцію, війну і мінімум вакансій — опускати руки неможливо. Пошук продовжується, скільки б часу це не зайняло.
