Американський Центр стратегічних та міжнародних досліджень нещодавно опублікував звіт, у якому проаналізував чотири можливі сценарії розвитку війни між Росією та Україною:
- Російський прорив з наступним крахом української оборони.
- Тривалий і безперервний конфлікт, що отримав назву «вічна війна».
- Укладання перемир’я за згодою сторін.
- Підписання повноцінного мирного договору.
Марія Снігова, старший науковий співробітник центру і одна з авторів звіту, під час інтерв’ю подкасту The Naked Pravda, який виходить під егідою англомовної «Медузи», відзначила, що найбільш імовірним сценарієм є саме «вічна війна». Ось що вона про це повідомила.
Про логіку Кремля
Російська політична система та владні еліти не схильні до перегляду своїх основних переконань. Якби вони це робили, можливо, війна 2022 року взагалі не почалася б. Вже агресія Росії проти України 2014 року продемонструвала хибність та упередженість уявлень Кремля щодо України. Українське населення в більшості регіонів категорично не бажало приймати російську армію з відкритими обіймами. Саме тоді Кремль зустрів значний спротив, намагаючись захопити східні та південні області країни, як він і планував.
Одразу після цієї початкової невдачі, яка перешкодила поверненню України в орбіту російського впливу, можна було б очікувати переоцінки в кремлівських колах. Однак у 2022 році ми стали свідками лише подвоєння зусиль Кремля для досягнення тієї ж мети — він розпочав масштабне вторгнення, розраховуючи, що українці зустрінуть російську армію з радістю. Відомо, що російські військові навіть привезли із собою парадну форму, яку планували одягти у випадку швидкого захоплення України.
Нічого подібного, звичайно ж, не сталося, але це не вплинуло на стратегічну логіку Москви — зміни торкнулися лише тактичного рівня. Кремль змінив свої плани, щоб підготуватися до тривалої війни, спочатку не маючи для цього ані достатньої кількості військ, ані відповідної економічної моделі.
Стратегічні цілі залишилися незмінними, і з цього моменту в конфлікті спостерігається приблизно та сама динаміка. Нинішнє керівництво Росії, судячи з усього, неспроможне суттєво реформувати своє світобачення та методи ведення війни, якщо не зіткнеться з катастрофічними наслідками, які зроблять подальше протистояння неможливим.
Слід зауважити, що російське керівництво у значній мірі успадкувало від радянської доби світогляд, заснований на концепціях «сфер впливу», глибокій ворожнечі до Заходу, претензіях на значні території Європи та прагненні мати вето чи особливий статус у європейській системі безпеки. Однак такі уявлення часто не відповідають реальному потенціалу Росії. Нинішня війна — це, по суті, спроба Москви відновити частину колишньої могутності, вкраденої, на її думку, через розпад Радянського Союзу. Результат цієї спроби ще належить побачити.
Про найбільш ймовірний сценарій розвитку подій
Попри зусилля зі встановлення перемир’я, залишається недооціненим той факт, що найімовірнішою перспективою найближчого часу є «вічна війна» — затяжний конфлікт із низькою інтенсивністю.
За цією моделлю конфлікт перебувати в стані, подібному до нинішнього, але з більш стабільним фронтом. Російські війська повільно просуваються вперед, проте досі не змогли повністю окупувати Донецьку область, залишаючись на відстані близько 25–30% території, що ще треба захопити. Незважаючи на це, наступ триває.
Суть «вічної війни» полягає в тому, що фронт залишається відносно стабільним, а основна бойова активність зосереджується на артилерійських обстрілах, застосуванні безпілотних літальних апаратів та ударах у глиб території, без масштабних наступів.
Наразі Росія все ще намагається прорвати опір і досягти значного прогресу, однак у цьому сценарії вона, ймовірно, усвідомлює нереалістичність таких амбітних завдань та переключається на тактику постійних повітряних ударів — стратегія терору щодо України.
Таким чином, Кремль визнає, що захоплення нових територій стає недосяжним, але одночасно досягає довгострокового стратегічного результату:
- Утримання України від вступу до ЄС і НАТО.
- Перетворення країни на «підвішену» державу з ослабленою економікою.
- Підрив волі Заходу до підтримки України.
- Усунення можливостей для припливу іноземних інвестицій і економічного розвитку.
Це і є головна мета Кремля.
На жаль, цей сценарій є цілком реалістичним і фінансово вигідним для Москви. Росія не здатна на суттєвий територіальний прорив, але регулярні повітряні удари залишаються досяжними, особливо за умов масштабного виробництва дронів. Вони дешеві, проти них поки що немає надійних засобів захисту, і це потрібно враховувати при оцінці майбутнього України.
Також варто зауважити, що європейські та західні партнери України мають враховувати цей сценарій при формуванні та плануванні тривалої підтримки країни.
Ілюстрація вгорі: житловий будинок у Києві після російського авіаудару, 10 жовтня 2025 року. Фото: Sergey Dolzhenko / EPA / Scanpix / LETA.
Переклад здійснено редакцією «Аргумент».
