Гігантські коти на зупинках Києва: чи потрібен такий «антистрес» під час війни?
Фірура кота на зупинці. Фото Віра Козирева/Facebook
У столиці, після підвищення вартості проїзду з 8 до 30 гривень, на дахах скляних зупинок громадського транспорту з’явилися величезні фігури котів. Ці незвичайні інсталяції миттєво викликали жваве обговорення у соціальних мережах. Хтось обурюється, що в часи війни такі вбрання недоречні, інші ж сприймають їх як симпатичний «антистрес». Давайте роздивимося цю ситуацію з різних сторін.
Жителі міста про котів на зупинках: замість укриттів — казкові фігури
Кияни, помітивши котів-велетнів на дахах деяких зупинок, не залишилися байдужими. Авторка одного з дописів Віра Козирева наголошує: «Замість того, щоб інвестувати у зброю, підтримку ЗСУ, житло для переселенців — у нас на дахах зупинок з’явилися котики». Така думка знаходить підтримку серед тих, хто вважає, що ці гроші можна було б використати значно ефективніше.
Втім, багато мешканців столиці діляться протилежними відчуттями:
- Коти — це справжній креативний брендинг корму для котів, яким рекламують торгову марку;
- Фігури чорно-білих котів виглядають як спокійні й затишні, немов вони мирно дрімають просто над головами пасажирів;
- Такі «котики» подобаються і дорослим, і дітям, вони створюють позитивний настрій та є свого роду «антистресом» серед усієї сірої буденності.
Проте не всі оцінюють мистецький підхід однаково. Деякі критикують ініціативу і вважають, що:
- На інших зупинках у різних містах облаштовують мобільні укриття;
- У Києві ж інвестиції йдуть на декоративні скульптури, що не мають жодного практичного сенсу;
- Вартість проїзду стрімко зросла, тож питання про пріоритети фінансування в багатьох викликає роздратування.
Зокрема, Віра Козирева зауважує: «Ці фігури — то вже не просто кошти в асфальт, це кошти на дахи зупинок. Можливо, ми вже настільки забули про намиста реальних проблем, що тепер нам лишається лише милуватися котиками?»
Відповідь столичних транспортників: коти — не наша ініціатива
Працівники Департаменту транспортної інфраструктури Києва однозначно заявили, що не мають жодного стосунку до появи гігантських котів. Вони не замовляли такі інсталяції, не встановлювали їх і не оплачували. Управління пояснює, що:
- Частина зупинок є у власності КП «Київпастранс», яке займається їх утриманням і ремонтом;
- Іншу частину скляних павільйонів встановили інвестори на підставі офіційних договорів;
- Можливо, коти — це реклама корму у вигляді об’ємних фігур з рекламними площинами.
Варто зазначити, що за розміщенням зовнішньої реклами відповідає Управління з питань реклами, а не Департамент транспортної інфраструктури. Саме це управління контролює дозволи й погодження рекламних конструкцій у місті.
Що кажуть у Управлінні з питань реклами КМДА?
У цій установі пояснили, що законодавство розділяє поняття «малі архітектурні форми» та «засоби зовнішньої реклами». І коти-велетні класифікуються як декоративні елементи, а не реклама самі по собі.
Оксана Поліщук, начальниця управління, зазначає:
«Об’ємні декоративні форми не прирівнюються до рекламних засобів. Місце і зовнішній вигляд таких фігур не потребують погодження Управління з питань реклами, оскільки вони не є рекламним сюжетом. Власне рекламні площини, що містяться на павільйонах, погоджуються окремо, а дозвіл видається саме на рекламний об’єкт, а не на те, що на ньому зображено».
Вона також додала, що розміщення і обслуговування рекламних конструкцій належать до відповідальності приватних підприємств — розповсюджувачів реклами. Інформації про кількість і строки перебування котів на дахах Управління не має, оскільки це не у їхній компетенції.
Основні факти про котів на зупинках
- Гігантські тривимірні фігури чорно-білих котів розташовані на дахах скляних павільйонів;
- Це елемент креативної зовнішньої реклами, ймовірно — для реклами котячого корму;
- Відповідальність за встановлення лежить на інвесторах і рекламних агентствах, а не на комунальних організаціях;
- Кияни сприймають такі нововведення неоднозначно: від критики до піднесеного настрою;
- Тема викликає дискусії про пріоритети фінансування міського простору в контексті війни та економічної ситуації.
