Чому формат Національного мультипредметного тесту залишається незмінним: думка Лілії Гриневич
Лілія Гриневич, колишня міністерка освіти і науки України (2016–2019) та проректорка з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, висловила свою позицію щодо чинного формату Національного мультипредметного тесту (НМТ). Вона переконана: через непросту безпекову ситуацію цей формат поки що не варто змінювати, а математика залишатиметься обов’язковою складовою тестування.
Справедливий доступ до освіти — перш за все
«Головна роль ЗНО чи НМТ — забезпечити чесний, прозорий та правомірний доступ до вищої освіти», — підкреслює Гриневич. На її думку, Україна як демократична країна, яка відстоює принципы рівних можливостей, повинна мати надійний та незалежний механізм оцінювання вступників. Вона нагадує, що повернення до корупційних схем у вступі — це реальна загроза, особливо якщо відмовитися від системи зовнішнього тестування.
Дискусії наразі мають крутитися не довкола питання «залишати чи скасовувати НМТ», а про адаптацію та вдосконалення формату цього незалежного оцінювання з урахуванням безпекового контексту в країні.
Виклики під час НМТ у воєнний час
Гриневич визнає: існують серйозні складнощі, з якими зіткнулися учасники тестування у нинішніх умовах. Ось лише деякі з них:
- учні змушені здавати одразу чотири предмети впродовж одного дня — це величезне навантаження;
- під час повітряної тривоги діти вимушені переривати роботу і спускатися до укриттів;
- багато української молоді проходять НМТ за кордоном, а значить, держава має подбати і про їхні умови;
До того ж, цей рік показав, що необхідно обладнати екзаменаційні центри у прифронтових та зони з підвищеною загрозою, зробити особливий акцент на укриття з відповідним оснащенням.
Формат завдань і тривалість тестування
Питання формату завдань та тривалість іспиту — не менш актуальні. Чи зможе держава сьогодні організувати дводенне тестування? Лілія Гриневич рекомендує критично поглянути на умови в регіонах з напруженою ситуацією і врахувати, що для деяких дітей поїздка в інше місто, чи навіть країну, для здачі НМТ – це серйозне випробування.
Таким чином, вона наголошує: поки безпекова ситуація не стабілізується, змінювати формат НМТ не має сенсу.
Обов’язкова математика: два рівні для різних напрямів
Щодо предметів тестування, колишня міністерка категорично переконана, що математика має залишитися обов’язковою. Втім, варто розмежувати рівні складності:
- базовий рівень — для гуманітарних та менш технічних спеціальностей;
- поглиблений рівень — для інженерії, точних наук та технологій.
Вона пояснює, що математика не лише розвиває інтелект і нейрокогнітивні функції, а й дає практичні навички для життя, що є безцінним для будь-якого студента чи фахівця.
Що відбувається на політичному рівні і які перспективи
На початку червня в парламенті з’явився законопроєкт №15254-1, який пропонує у 2027 році зменшити кількість предметів НМТ та зробити математику вибірковою. Його автором стала Юлія Гришина разом із 50 депутатами.
Натомість колишній міністр освіти Оксен Лісовий і експрем’єрка Юлія Свириденко виступили проти такого нововведення. Нова команда Міністерства освіти на чолі з Андрієм Бутенком планує оптимізувати НМТ з огляду на воєнні реалії, але зберегти математику як обов’язковий предмет. Вже активно обговорюють удосконалення тесту, зокрема вводять дві окремі сесії та розглядають можливість зимової сесії.
На початку серпня президент України Володимир Зеленський підтвердив, що уряд працює над зміною правил складання НМТ у 2027 році, підтверджуючи, що питання адаптації системи — на порядку денному.
18 серпня міністр освіти і науки Андрій Бутенко наголосив: математика залишиться обов’язковим предметом, а дискусія може виникати лише навколо її обсягу та складності.
