Щороку лунають різні, іноді суперечливі думки щодо Національного мультипредметного тесту (НМТ). Деякі з них викликають мою підтримку, а з іншими я категорично не згідна. Лише сьогодні знайшлась нагода поділитися власною позицією. Нижче наведені роздуми людини, яка має значний педагогічний досвід і різнобічне знайомство з системою зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО):
- викладає математику понад 25 років;
- працює репетиторкою, готуючи учнів із різним рівнем знань;
- була помічницею відповідальної особи на пункті проведення ЗНО;
- перевіряла відкриті завдання з математики;
- пережила іспит як мама, чиїй дитині вдалося успішно вступити та завершити навчання у закладі вищої освіти.
Доступність якісної освіти
ЗНО, а нині НМТ, виступає однією з найуспішніших ланок освітньої реформи в Україні. Завдяки цій системі відкрився доступ до престижних вишів для широких верств населення. Особливо це важливо для дітей із сімей із невеликим доходом, які вперше мають реальний шанс навчатися в провідних університетах країни.
Ілюстрацією є історія дівчини з віддаленого села Тернопільщини, з якою я випадково познайомилась на автобусній зупинці влітку 2018 року. Вона подала документи на біологічний факультет КНУ імені Тараса Шевченка, здала ЗНО з біології на максимальні 200 балів, а також була призеркою Всеукраїнської олімпіади. Вона ретельно готувалася разом зі шкільним педагогом, а також самостійно – навіть мала власну дослідницьку площу біля дому. Звісно, не всі такі. Однак не кожному під силу або необхідно вступати до Шевченка. У кожного – свій шлях.
Проблеми академічної доброчесності
Щодо організації тестування – вона сьогодні потребує модернізації. Хоч система уже налагоджена, вона дає можливості для обхідних шляхів у сфері академічної недоброчесності. Зокрема, у телеграм-каналах постійно з’являються світлини завдань зі складання, що свідчить про те, що проблема існує. Відповідальність за це лежить не лише на учасниках тестування, а й на інструкторах та старших інструкторах, які несумлінно виконують свої обов’язки. Причини такого недбалого ставлення можуть бути різними: фізична втома, "співчуття" через воєнні обставини. Однак найбільше шкода тих, хто чесно навчався, докладав зусиль і сумлінно готувався. Чесні учні – фундамент держави, що прагне позбутися корупції.
Окремим викликом є відсутність перегородок між комп’ютерами на тестах. Учні користуються боковим зором, списуючи відповіді. Це питання потребує прямої уваги організаторів, зокрема Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), який несе відповідальність за організацію і проведення НМТ. Слід включити вимогу про встановлення перегородок у приміщеннях для іспитів.
Не менш актуальною є проблема спеки в аудиторіях. Законодавство передбачає скорочений робочий день для дорослих у спекотні дні – чому не запровадити температурні норми й для приміщень, де відбуваються іспити? Важливо перевіряти роботу кондиціонерів та виправляти технічні негаразди або ж не використовувати такі кімнати взагалі. Це зменшить побоювання батьків і учасників тестування. Санітарний регламент закладів загальної середньої освіти вже визначає оптимальні температурні та вологісні умови: температура повітря в класах повинна коливатися від 17 до 20 °C, а відносна вологість – у межах 40-60 %. Ретельний контроль технічних умов перед проведенням НМТ буде ефективним кроком до створення комфортних і безпечних умов.
Актуальність завдань з математики
Що стосується змісту тестових завдань, особливо з математики, можу впевнено заявити – базовий рівень доступний кожному охочому. Тематика завдань охоплює шкільну програму від 5-го до 11-го класу. Іноді доцільно застосовувати підхід, коли замість пошуку відповіді безпосередньо з формулювання задачі, логічно підставляти запропоновані варіанти й по черзі відкидати хибні. Подібний метод широко використовується, наприклад, у тестах американських грантових конкурсів. Спостерігала це, готуючи ученицю до такого іспиту – приблизно третина завдань вимагала навпаки рухатися від відповіді до запитання. На жаль, українська система освіти цього не навчає.
Окремо варто відзначити проблему обмеженого часу. Минулого року я зі колегою провели експеримент: вона, досвідчена педагогиня, спробувала виконати тест з математики вдома, у спокійній обстановці, без перевірки та допоміжних матеріалів. Лише ледве вклалася в 60 хвилин. Уявіть, наскільки це ускладнює завдання для підлітка, який перебуває в стресі. Вважаю, що вихід полягає або в подовженні часу на проходження тесту, або у зменшенні кількості завдань.
Можливі напрямки змін
Ідея впровадження єдиного іспиту з усіх предметів шкільної програми заслуговує на увагу. Такий підхід міг би:
- посилити мотивацію до навчання, особливо в старших класах;
- надати можливість комплексно оцінити розвиток особистості учня;
- забезпечити прозорість і рівність умов для всіх учасників.
Додатково можна ввести індикатор профільної підготовки. Наприклад, абітурієнт, що вступає на фармацевтичний факультет, отримає коефіцієнт правильних відповідей з хімії. Такий механізм допоможе відсіяти випадкових вступників і зосередити увагу на тій молоді, яка має справжню зацікавленість і готовність до вивчення фаху.
Про побоювання змін та реформу НУШ
Закінчуючи, варто звернути увагу на реформу початкової освіти в рамках Нової української школи (НУШ). Часто можна почути думку, що зміни відбуваються повільно або навіть зовсім не відбуваються. Однак існує важливий чинник, який стримує педагогів від повного переходу до компетентнісного підходу: відсутність готових моделей НМТ для учнів, які навчаються за програмою НУШ. Це породжує невизначеність і сумніви. Відповідальні вчителі, які прагнуть змін заради дітей та їхнього успішного майбутнього, потребують чітких орієнтирів і конкретних прикладів.
Авторка статті — Ольга Ензельт, учителька математики Покровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9 Покровської міської ради Донецької області, репетиторка, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2024.
Матеріали рубрики „Погляд“ відображають особисту позицію автора. Думки, що викладені у статті, можуть не співпадати з позицією редакції медіа „Нова українська школа“. Якщо в публікації згадуються конкретні заклади чи особи, редакція готова надати можливість їм представити власну точку зору.
Фото надано Еrudyt.net.
