Партія дії та солідарності, очолювана Маєю Санду, що виступає за європейський курс, потенційно здобула перемогу на парламентських виборах у Молдові. Водночас, протягом передвиборчого періоду у країні активізувалася хвиля російської дезінформації, що отримала значний резонанс у соціальних мережах.
Одне з фейкових тверджень, яке поширилося 24 вересня, за кілька днів до виборів, містило обвинувачення, що Франція нібито погодилася оплачувати Молдові утилізацію токсичних відходів.
Цей необґрунтований сюжет набув популярності на платформі X (раніше Twitter). Відео, оформлене в стилі новинного репортажу з очевидним озвученням, створеним штучним інтелектом, стверджувало, що Санду погодилася прийняти відходи французької державної компанії Mines de Potasse d’Alsace, раніше відомої як StocaMine.
У численних акаунтах, які поширювали цю фейкову інформацію, проглядалися проросійські пропагандистські наративи, а більшість публікацій супроводжувалася наступним коментарем:
– “Напередодні виборів Санду приймає найгірше рішення: імпортує токсичні відходи Франції з шахти StocaMine, які можуть отруїти річку Дністер — головне джерело води для молдавських громадян.”
Один із таких дописів зібрав близько 1,9 мільйона переглядів.
### Фальшиві документи
Хоча приблизно 42 тисячі тонн відходів зберігаються на шахті StocaMine, що розташована у французькому регіоні Ельзас, не існує жодних планів щодо транспортування цих відходів кудись інде, що спростовує неправдиві повідомлення в соцмережах.
Французькі органи влади ухвалили рішення про необхідність герметичного покриття цього сміття бетоном, щоб запобігти витіканню забруднюючих речовин.
Представники адміністрації шахти у розмові з командою верифікації Euronews підтвердили існування указу французької влади від вересня 2023 року, який продовжує дозвіл на зберігання відходів під землею на «необмежений період».
У фейковому сюжеті також йдеться про те, що Молдова і Франція начебто уклали угоду про цю передачу відходів невдовзі після візиту президента Франції Еммануеля Макрона в Кишинів у серпні.
Як доказ у відео показується документ, датований 30 серпня 2025 року, що нібито засвідчує угоду.
Проте нижня частина цього документа обрізана, а у верхній частині, хоч і добре читається, жодного слова про Молдову немає.
Керівництво французького об’єкта підтвердило EuroVerify, що цей документ є підробкою, зміненим варіантом справжнього паперу 2016 року, у якому не згадується Молдова.
### Суперечки довкола управління французькими відходами
Рішення про захоронення токсичних відходів на шахті StocaMine неодноразово ставали предметом судових позовів.
Науковці та екологічні активісти висловлювали занепокоєння з приводу можливого проникнення забруднень у Верхній Рейн — річку на франко-німецькому кордоні, що має важливе значення для Європи.
Фальшивий сюжет викривив ці екологічні застереження, запевняючи, що французькі відходи нібито будуть перевезені на об’єкт, розташований поблизу річки Дністер — одне з ключових джерел питної води в Молдові, що може загрожувати забрудненням місцевих водних ресурсів.
Оповідач у відео натякає, що нібито рішення Санду ставить під загрозу здоров’я молдован, протиставляючи природні ресурси швидкій вигоді.
У сюжеті також представлено інтерв’ю зі швейцарським геологом Маркосом Бюсером, який нібито вважає «рішення Молдови приймати токсичні відходи архаїчним і небезпечним».
Насправді це інтерв’ю було запозичене з інтерв’ю, яке Бюсер дав французькому телеканалу France 24, і вирвано з контексту, щоб створити враження, ніби він говорить про конкретно молдавську ситуацію.
У кінці відео демонструється логотип нібито медіа „GB Reporter“, де було опубліковано відповідну історію та вказано журналістку Амелію Гілл як автора.
Насправді Амелія Гілл є журналісткою британської газети The Guardian і не має відношення до цієї публікації.
Цей випадок викрадення особистості журналістів є частиною ширшої російської пропагандистської стратегії, під час якої образи і авторські підписи західних журналістів незаконно приписуються дезінформаційним матеріалам задля створення фальшивого враження правдивості.
Вебресурс GB Reporter, схоже, змінює справжні матеріали The Guardian, приписуючи їх своїм журналістам, водночас додаючи інші фальшиві новини.
