Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я України (НСЗУ), розповідає про тривале перенесення впровадження верифікації пацієнтів, яке відбулося тричі. Вона наголошує, що без цього процесу неможливо забезпечити якість медичних послуг, адже відсутність достовірних даних унеможливлює впровадження істотних поліпшень у систему охорони здоров’я.
За словами пані Гусак, перша програма медичних гарантій була неможлива для правильного формування через недосконалість звітних форм — зокрема, форми №20 та №12, які застосовувалися в медичних закладах. Ці форми мали творчий характер і не дозволяли визначити реальний попит на медичні послуги та кількість їх отримувачів. Щоби уникнути перетворення електронної системи охорони здоров’я на ще один непродуманий проєкт, було започатковано процес верифікації пацієнтів. На початку реформи наголошувалося, що система буде перебудована так, щоб Національна служба здоров’я — як закупівельник послуг — платила виключно за реальні послуги, що надані реальним пацієнтам.
Крім того, наявність чіткої бази даних пацієнтів є також вимогою міжнародних партнерів. Після повномасштабного вторгнення ці партнери фінансують програму медичних гарантій і прагнуть мати впевненість у тому, за що саме сплачують.
Наталія Гусак зазначає, що перевірки, проведені в НСЗУ протягом останніх чотирьох років, зокрема аудиторами компаній BDO та Deloitte на замовлення Світового банку та USAID, які фінансували цю програму, дали уряду одну чітку рекомендацію — верифікувати всі пацієнтські дані та послуги у відповідності до державних реєстрів, що діють в Україні.
Важливо підкреслити, що верифікація не є нововведенням. Вже у постанові Кабінету Міністрів №411 від 25 квітня 2018 року чітко зазначено, що всі реєстри, які входять до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я, мають проходити перевірку з державними реєстрами.
Станом на 1 липня статус «успішна верифікація» мають 89 % дітей та загалом 95 % пацієнтів, що становить 30 мільйонів із 35 мільйонів зареєстрованих, повідомила голова НСЗУ.
Ці дані свідчать про те, що система довіри викликає не лише серед міжнародних донорів, які фінансують програму медичних гарантій, але й серед основних державних інституцій — Міністерства фінансів, Міністерства охорони здоров’я та правоохоронних органів. Саме ця довіра є критично важливою, оскільки вона буде віддзеркалюватися у обсягах фінансування, яке потенційно може бути додатково виділено у найближчі роки.
Щодо оплати за лікування дітей, які поки що не пройшли верифікацію, Наталія Гусак висловлює надію, що більшість із них усе ж зможе пройти цю перевірку. Однак присутні випадки, коли діти перебувають за кордоном, або ж батьки не бажають проходити верифікацію, вважаючи, що держава зобов’язана надати медичну послугу незалежно від цього. З цими випадками ведеться комунікація, і це безумовно стане викликом для медичних працівників.
Одним із способів розв’язання циєї проблеми може стати співпраця з Міністерством соціальної політики, яке також розпочало верифікацію соціальних виплат. У міністерстві існує механізм призупинення соціальних виплат для осіб, які навіть не особисто звернулися до Пенсійного фонду або не змогли верифікувати свою особу. За словами Наталії Гусак, це може стати одним із ефективних інструментів, які наразі розробляються спільно з експертним середовищем.
—
### Перспективи розвитку системи охорони здоров’я
Голова НСЗУ наводить основну мету служби — створення цивілізованого ринку медичних послуг. Водночас сьогодні в системі спостерігається перевищення обсягу послуг через гіпердіагностику, яка стає інструментом для формування фінансових надходжень. Така ситуація потребує регуляторного втручання.
У довгостроковій перспективі — 5-10 років — Наталія Гусак прогнозує суттєве переформатування ринку медичних послуг, внаслідок чого певні сегменти втратять актуальність, а інші, навпаки, зростуть. Зокрема, через війну збільшується кількість хронічно хворих, а демографічна ситуація формує потребу в послугах сестринського догляду, зокрема у лікарнях, що спеціалізуються на тривалому догляді, яких наразі медична система майже не має.
Вона також нагадує, що в Україні існує прототип обов’язкового медичного страхування у форматі закупівельника — НСЗУ — який діє через програми медичних гарантій та ряд інструментів закупівлі, що ще повністю не запроваджені, але їх можна активно застосувати.
На одному з робочих засідань розглядалися високоспеціалізовані медичні послуги, наприклад, кардіохірургія. Національна служба здоров’я планує закуповувати медичні послуги не лише через селективне контрактування і концентрацію відповідних послуг, але й через нормування їх кількості, що стимулюватиме розвиток ринку медичних послуг.
Ці нововведення вже почали впроваджувати, наприклад, у дев’ятому пакеті амбулаторної допомоги, запланованому на 2025 рік.
Загалом НСЗУ буде зосереджувати закупівлю лише на пріоритетних для держави медичних послугах, підсумувала очільниця служби. Восьмий рік реформи дає змогу вже оцінити, який вплив мають закупівлі на стан здоров’я населення.
—
Фото: Олександр Ратушняк
Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я України
Віктор Ляшко і Наталія Гусак
