Чи мають держави-члени Європейського Союзу, які активно посилюють свої військові потужності, надавати пріоритет так званим «кращим європейським виробникам» озброєнь, навіть якщо це може завдати шкоди багатьом іншим національним підприємствам? Цим питанням останнім часом активно опікуються Франція та Німеччина: Еммануель Макрон та Фрідріх Мерц готуються розпочати обговорення цієї спірної ініціативи у п’ятницю.
Під час засідання Франко-Німецької ради з безпеки та оборони лідери цих двох країн разом зі своїми міністрами закордонних справ і оборони планують обговорити кілька ключових питань:
– спільні проєкти в галузі оборони;
– можливість розширення ядерного стримування Франції на всю 27-ми державну ЄС;
– зміцнення європейської оборонної промислово-технологічної бази.
Саме з останнього питання президент Франції і німецький канцлер розпочнуть дискусію щодо можливості впровадження системи «кращого гравця» («best athlete»), повідомили представники Єлисейського палацу на початку тижня. За їхніми словами, суть такої моделі полягає у зменшенні кількості систем озброєння в Європі.
### Rafale, F-35 і Gripen: виклики та реалії оборонного сектору ЄС
Спроби Євросоюзу посилити виробництво озброєнь через побоювання можливого агресивного наступу Росії до кінця цього десятиліття ускладнюються через надмірну фрагментацію оборонної галузі. Багато країн-членів традиційно віддають перевагу своїм вітчизняним оборонним компаніям, спираючись на національні міркування безпеки.
Ця проблема також має прямий вплив на Україну, яка змушена адаптуватися до використання і обслуговування різноманітних видів озброєнь, які надають європейські країни в умовах боротьби з повномасштабним вторгненням Росії.
Серед прикладів, які демонструють цей надмірний розпорошення:
– у Європі застосовують мінімум чотири різні типи багатоцільових винищувачів:
– європейський Eurofighter Typhoon,
– французький Rafale,
– шведський JAS Gripen,
– та американський F-35;
– у танкових парках континенту представлені:
– німецький Leopard,
– французький Leclerc,
– британський Challenger,
– італійський Ariete,
– американський Abrams,
– південнокорейський K2.
До 2030 року в оборонний сектор заплановано вливання сотень мільярдів євро, і в цьому контексті розгортаються численні ініціативи, метою яких є:
1. Об’єднання закупівель;
2. Зниження загальних витрат;
3. Підвищення сумісності систем;
4. Відродження виробничих потужностей у Європі.
Проте наполегливі заклики Макрона щодо переваги європейських виробників у закупівлях озброєнь викликали неоднозначну реакцію серед партнерів в ЄС. Деякі побоюються можливих обмежень у відносинах з США, інші стверджують, що ця політика сприятиме переважно французькому оборонному сектору.
Запропонована модель «кращого гравця» може викликати ще більші суперечки та критику.
### «Розумне рішення?» — оцінка експертів
Естер Сабатіно, наукова співробітниця з питань оборони і військової аналітики у Міжнародному інституті стратегічних досліджень (IISS), вважає, що впровадження моделі «кращого гравця» є «розумним кроком», адже такі компанії, ймовірно, краще здатні задовольнити попит завдяки швидким і перевіреним циклам розробки та виробництва.
Водночас вона зауважує, що скорочення кількості моделей військової техніки не обов’язково призведе до зменшення кількості їхніх національних варіантів та видів логістичного забезпечення, що ускладнюватиме уніфікацію.
Крім того, така система може спричинити:
– зменшення кількості промислових альтернатив;
– послаблення конкуренції, що потенційно уповільнить інновації.
Сабатіно наголошує: «З огляду на питання безпеки постачання, країни, які не мають у своєму розпорядженні таких “кращих гравців”, можуть категорично не сприйняти цю модель. Для столиць Європи, зокрема Варшави, яка вкладає значні інвестиції у розвиток власної оборонної промислової бази, ймовірно, виникне значний спротив, оскільки це загрожує національним амбіціям».
Слід зазначити, що Польща активно закуповує дороге військове обладнання у США та Південній Кореї, зокрема нещодавно оголосила про придбання додаткових 180 танків вартістю понад 6 млрд євро.
### «Вкрай складна робота» — труднощі у розробці спільних проектів
Поки що невідомо, чи підтримають Франція і Німеччина більш масштабні пан’європейські ініціативи, подібні до Eurofighter або MBDA — консорціуму з виробництва ракетних систем, сформованого шляхом злиття французьких, британських і італійських компаній.
На своєму п’ятничному засіданні Макрон і Мерц мають намір обговорити спільні проєкти, зокрема:
– Future Combat Air System (FCAS) — перспективний винищувач;
– Main Ground Combat System (MGCS) — бойовий танк.
Проте FCAS наразі опинився в центрі конфлікту через вимогу французької Dassault отримати 80% робіт за контрактом.
Джекоб Росс, дослідник Німецької ради з закордонних відносин, зауважує: «Щодо FCAS склалася дуже складна ситуація, адже окремі частини промислової бази та зацікавлені групи в обох країнах схильні до того, щоб проєкт зазнав невдачі і продовжувався у рамках національних чи альтернативних ініціатив».
Він додає: «Макрон, Мерц та їхні міністри оборони перебувають під значним тиском, аби запропонувати вирішення конфлікту щодо FCAS. Якщо цей проєкт зазнає краху, це стане фатальним сигналом для франко-німецького лідерства в Європі в сфері оборонного промислового співробітництва».
Для того, щоб двом країнам вдалося переконати інші держави-члени ЄС підтримати модель «кращого гравця», вони повинні мати чітку і узгоджену позицію як на політичному, так і на індустріальному рівні, підкреслюють експерти.
Водночас Росс зазначає, що зараз це завдання є складним через різну структуру оборонних галузей у Франції та Німеччині, а також через традиційну німецьку практику закупівлі американського обладнання у випадку відсутності аналогів на національному ринку.
Єлисейський палац уже намагався понизити очікування, підкреслюючи, що розробка подібної політики «потребуватиме надзвичайно складної роботи».
«Зрештою питання зводиться до того, як європейцям зменшити кількість систем озброєння, уніфікувати їх використання, організувати виробництво в Європі так, щоб забезпечити і суверенітет, і надійність виробничих можливостей. Це завдання не з простих», — резюмували у пресслужбі.
