Артеріальний тиск – один із ключових показників здоров’я серцево-судинної системи. Медичні фахівці наголошують, що нормальним вважається тиск на рівні 120/80 мм рт. ст. Хронічне підвищення артеріального тиску може спричинити ушкодження судин, серця, мозку й нирок, що веде до серйозних ускладнень. Навіть незначне перевищення норми вже свідчить про відхилення від здорового стану. Важливо вимірювати тиск у спокійному стані з правильно розташованою рукою, що дозволяє отримати достовірні результати.
Гіпертонічна хвороба часто протікає без явних ознак, однак вона істотно підвищує ризик розвитку інсульту, інфаркту міокарда, серцевої та ниркової недостатності. Звертає на себе увагу той факт, що жінки віком понад 55 років частіше страждають на підвищений тиск у порівнянні з чоловіками того ж віку. Пояснюється це тим, що після менопаузи судини втрачають еластичність, що сприяє виникненню гіпертонії. До того ж у жінок симптоматика серцево-судинних захворювань може мати нетиповий характер, проявляючись нудотою, слабкістю, задишкою. Саме тому постійний контроль артеріального тиску допомагає своєчасно ідентифікувати проблеми зі здоров’ям.
Перевірка ліпідного профілю, або ліпідограми, є надзвичайно важливою для женшчин із кількох вагомих причин, пов’язаних із серцево-судинним здоров’ям, гормональними змінами і профілактикою хронічних хвороб. Особливо актуально це для жінок, котрі переступили 45-річний рубіж, адже саме в період після менопаузи, коли знижуються рівні естрогенів, з’являється підвищений ризик інфаркту та інсульту. Зниження захисної дії цих гормонів сприяє розвитку атеросклерозу — стану, при якому судини закупорюються через надмірне накопичення ліпідів.
Ключові показники ліпідограми, на які слід звернути увагу, мають відповідати таким нормам:
1. Загальний холестерин – менше 5,2 ммоль/л;
2. Ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ, або «поганий» холестерин) – менше 3,0 ммоль/л;
3. Ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ, або «хороший» холестерин) – більше 1,3 ммоль/л;
4. Тригліцериди – нижче 1,7 ммоль/л.
Саме надлишок «поганого» холестерину відкладається на стінках судин, викликаючи їх звуження і подальше порушення кровообігу.
Оцінка ризику розвитку цукрового діабету вимагає проведення низки лабораторних досліджень, найважливішими серед яких є:
– Аналіз глюкози в крові натще – нормальні показники становлять 3,9–5,5 ммоль/л;
– Визначення глікованого гемоглобіну (HbA1c) – норма менше ніж 5,7%.
Якщо рівень HbA1c перебуває в межах від 5,7% до 6,4%, це сигналізує про високий ризик розвитку передіабету. Глікований гемоглобін дає змогу оцінити середній рівень глюкози в крові за останні три місяці, що робить його більш інформативним, ніж одноразовий аналіз. Слід підкреслити, що цукровий діабет 2 типу часто розвивається непомітно, без яскравої симптоматики у перші роки захворювання.
Контроль фізичних параметрів організму також є важливою складовою профілактики. Зокрема, окружність талії не повинна перевищувати 80 см, інакше збільшується ймовірність виникнення метаболічного синдрому. Нормальним вважається також індекс маси тіла (ІМТ) у межах 18,5–24,9. Особливу небезпеку становить вісцеральний жир, що накопичується навколо внутрішніх органів, оскільки він провокує хронічне запалення, розвиток інсулінорезистентності та серцево-судинних патологій.
Для оцінки функції нирок рекомендовано виконати такі лабораторні тести:
– Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) – оптимальний рівень понад 90 мл/хв/1,73 м²;
– Співвідношення альбумін/креатинін у сечі (АКС) – має бути меншим за 30 мг/г.
АКС є чутливим маркером, що дозволяє виявити навіть мінімальні ушкодження нирок на ранніх стадіях, які ще не відображаються у стандартних аналізах крові. Навіть незначне підвищення альбуміну в сечі вказує на підвищений ризик серцево-судинних захворювань і діабетичної нефропатії.
Оцінка рівня тривожності та депресії є суттєвим аспектом комплексної діагностики стану здоров’я. Вона здійснюється за допомогою стандартизованих шкал GAD-7 та PHQ-9. Хронічний стрес, тривожні розлади та депресія вважаються вагомими чинниками, що підвищують ризик розвитку серцево-судинних патологій. Такі психоемоційні стани можуть викликати:
– порушення сну, ослаблення імунної системи та дисфункції серцево-судинної системи;
– збільшення ризику аутоімунних захворювань;
– загострення передменструального синдрому, мігрені, а також проблем з травним трактом.
Таким чином, комплексний підхід до моніторингу артеріального тиску, ліпідного профілю, вуглеводного обміну, антропометричних показників, функції нирок та психоемоційного стану здатен забезпечити своєчасну діагностику й ефективне управління факторами ризику, що впливають на загальний стан здоров’я.
