Ситуація в Україні продовжує погіршуватися. Жителі Києва та інших міст держави вже протягом тривалого часу зазнають важких випробувань. Після понад трьох з половиною років війни вони навчилися проявляти значну витривалість та незламність. Однак у останні місяці українці зіштовхнулися з новим викликом: масованими хвилями атак, що здійснюються сотнями безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та ракет, які часто спрямовують на одне конкретне місто.
Минулої ночі Київ знову став мішенню таких атак. Столиця вже тиждень тому потерпала від ударів, а в проміжку також постраждав Луцьк, розташований далеко на заході країни. Крім того, під час останнього нальоту на Київ безпілотники “шахеди” вперше за кілька років атакували Чернівці — одне з найбільш безпечних міст на заході України, розташоване біля кордону з Румунією. За словами місцевих жителів, приліт кількох “шахедів” та перші пошкодження, спричинені падінням уламків упродовж дня 10 липня, стали для багатьох великим шоком. Місцева влада підтвердила атаку міста чотирма дронами; на щастя, жертв немає, хоча зафіксовано руйнування.
Три роки тому удари з використанням іранських безпілотників типу “шахед” були новинкою. Автор пам’ятає, як восени 2022 року, у жовтні, уперше почув звуки літаючого безпілотника, який повільно описував дугу в нічному небі над Запоріжжям. Цей звук нині знайомий усім українцям, а останнім часом він набув більш зловісних ноток — особливе виття під час пікірування, що нагадує деяким німецькі бомбардувальники “Юнкерс” із часів Другої світової війни.
Звуки наближення дронів змушують людей, які вже зазнали багато страждань, знову втікати до бомбосховищ, метро або підземних паркінгів. Багато хто робить це вперше з початку війни. За словами мешканців Києва:
– Катя розповіла, що під час вчорашнього інтенсивного бомбардування будинок почав хитатися, немов зроблений з паперу, і всю ніч вони провели у ванній кімнаті.
– Світлана вперше спустилася у паркінг: “Будинок трясло, а на іншому березі річки було видно пожежі.”
Незважаючи на те, що не всі нічні удари призводять до людських жертв, такі атаки глибоко впливають на моральний стан українців і розпалюють страх.
У результаті удару по житловому будинку в Києві минулого тижня Марія та її 11-річний онук пережили шок: дитина зізналася, що вперше зрозуміла, що таке смерть.
### Модифіковані дрони
Причини для переживань є цілком обґрунтованими. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомила, що у червні зафіксовано найбільшу кількість постраждалих цивільних за останні три роки: загинуло 232 людини, понад 1300 отримали поранення. Хоча частина з постраждалих могла загинути або отримати травми на лінії фронту, більшість вела життєдіяльність далекою від зон бойових дій. Російські ракети неодноразово вражали житлові будинки, торговельні центри та центральні площі міст, вбиваючи одноразово до півсотні цивільних осіб.
Голова місії ООН Даніель Белл відзначила, що “збільшення кількості ударів далекобійними ракетами й безпілотниками призвело до нових людських втрат і руйнувань у районах, віддалених від фронту”.
Конструкторські зміни в безпілотниках “шахед” дозволяють цим дронам літати значно вище, ніж раніше, і пікірувати на ціль з більшої висоти. Радіус дії апаратів збільшився приблизно до 2500 кілометрів, як і маса вибухової частини — з близько 50 кг до 90 кг.
Українські експерти на моніторингових картах фіксують цілі рої таких дронів, які часто спершу кружляють, а потім наводяться на ціль. Значна частина цих безпілотників — до половини — є пастками, створеними з метою обійти та перевантажити українські системи протиповітряної оборони (ППО).
На відміну від дронів, прямі лінії на картах вказують траєкторію польоту балістичних або крилатих ракет. Їх кількість значно менша, але саме завдяки цій зброї Росія завдає найбільшої шкоди.
Аналітики Американського інституту вивчення війни зауважують, що у перші два місяці після інавгурації Дональда Трампа в США кількість російських ударів ракетами і дронами зросла. У березні інтенсивність дещо знизилася, після чого відбувалися періодичні різкі злети, а в травні кількість раптово і суттєво збільшилася. Відтоді з тривожною регулярністю фіксуються нові антирекорди:
1. У червні Росія запустила рекордні 5429 безпілотників по Україні.
2. У перші дев’ять днів липня — понад 2000.
### Війна ресурсів
Обсяги виробництва безпілотників у Росії постійно зростають. За деякими оцінками, незабаром Москва зможе запускати більш ніж тисячу дронів за одну ніч. Українські експерти попереджають, що в певний момент країна може виявитися не готовою впоратися з такою масштабною кількістю атак.
Колишній працівник українських спецслужб Іван Ступак наголошує:
– “Якщо не буде знайдено ефективного рішення боротьби з дронами, у 2025 році нас чекатимуть серйозні проблеми.”
– Деякі безпілотники намагаються вразити військові цілі, але більшість завдає шкоди цивільним: знищують квартири, офісні будівлі, призводять до значних руйнувань.
Попри розвинені можливості, безпілотники не можна назвати дуже витонченою зброєю. Утім, масовані атаки яскраво демонструють значну перевагу Росії над Україною в ресурсах.
Цю ідею добре ілюструє відоме висловлювання, яке помилково приписується Йосипу Сталіну: “Кількість має свою якість.”
Сергій Кузан із Українського центру безпеки та співробітництва в Києві пояснює:
– “Це війна ресурсів. Коли виробництво ракет стало надто складним і дорогим через велику кількість компонентів і заплутані ланцюги постачання, вони зосередилися на певному типі дронів і розробили численні модифікації та вдосконалення.”
– “Чим більше Росія застосовуватиме дронів у одному нальоті, тим складніше українському ППО протистояти. Для знищення дронів Києву доводиться все більше використовувати дороговартісні винищувачі та ракети класу “повітря-повітря”. Якщо дрони летять роєм, вся атака ППО скеровується на них.”
Саме з цієї причини президент України Володимир Зеленський неодноразово звертається до союзників із проханнями підтримати захист повітряного простору. Запити стосуються не лише систем Patriot, які життєво необхідні для відбиття найнебезпечніших балістичних ракет Росії, а й широкого спектру інших протиповітряних комплексів.
10 липня британський уряд оголосив про намір підписати угоду з Україною щодо постачання понад 5 тисяч ракет ППО. У найближчі місяці Київ планує укласти додаткові аналогічні домовленості для посилення оборонних можливостей країни.
