Динамівці Києва 13 разів ставали чемпіонами колишнього СРСР, увійшовши в історію як одна з найуспішніших футбольних команд цього періоду. Особливо глибоко в пам’яті шанувальників спорту старшого покоління закарбувався матч, який відбувся 17 жовтня 1961 року на полі Центрального стадіону столиці України.
У передостанньому турі чемпіонату суперником киян став харківський «Авангард». Гості боролися за шосту позицію, що дозволяла гравцям отримати звання майстрів спорту. Оборону харків’ян надійно тримав воротар Микола Угрицький, який «закрив» ворота для суперників. Крім того, потужно діяв і голкіпер «Динамо» Олег Макаров, який зробив безліч сейвів упродовж поєдинку. У підсумку, зустріч завершилася бойовою нічиєю — 0:0.
Далі текст мовою оригіналу:
Но как только раздался свисток об окончании матча, прозвучал взволнованный голос диктора по стадиону. “Друзья, поздравим “Динамо” с золотыми медалями. Московское “Торпедо”, наш ближайший соперник, не смогло обыграть в Ташкенте “Пахтакор”.
Важко описати, що відбувалося в цей момент на трибунах переповненого стадіону. Група вболівальників прорвалася на поле, підняла на руки динамівських гравців і пронесла їх по газону. У цей вечір футбольний Київ святкував перемогу: щасливі фани спільно рушили до центра міста. Протягом години полиці центрального гастроному на Хрещатику, які містили алкогольні напої, спорожніли.
Склад команди, що в 1960 році виборола срібло сезону, дещо оновився. Із колективу пішли такі гравці, як Гаваші, Ковалев, Онысько та Диковець. Натомість до команди приєдналися Щегольков, Кольцов, Щербаков, а також вихованці київського футболу — Соснихін, Володимир і Валентин Левченки. Керував колективом В’ячеслав Соловйов, якому допомагали тренери Віктор Терентьєв та Михайло Коман.
У підсумковій турнірній таблиці кияни набрали 45 очок, забивши 56 голів та пропустивши 26. Вони посіли перше місце, випередивши «Торпедо» на 4 очки та «Спартак» на 5 пунктів. У складі команди на сезон 1961 року значилися прізвища 22 гравців. Варто зазначити, що хтось із них провів більше матчів, хтось — менше. Нижче наведено повний перелік динамівців, які виступали на полі і забивали голи:
- Макаров (29 матчів)
- Серебренников (29 матчів, 4 голи)
- Лобановський (28 матчів, 10 голів)
- Кольцов (28 матчів)
- Сабо (27 матчів, 3 голи)
- Базилевич (26 матчів, 9 голів)
- Каневський (26 матчів, 18 голів)
- Сучков (25 матчів)
- Щегольков (22 матчі)
- Войнов (21 матч, 3 голи)
- Биба (17 матчів, 5 голів)
- Трояновський (15 матчів, 3 голи)
- Ануфрієнко (15 матчів)
- Щербаков (12 матчів)
- Каштанов (11 матчів, 1 гол)
- Зайцев (8 матчів, 1 гол)
- Турянчик (9 матчів, 1 гол)
- Клюєв (4 матчі)
- Сорокін (3 матчі)
- Веригін (3 матчі)
- Єрохін (2 матчі)
- Пестріков (1 матч)
Через чотири дні, вже в статусі чемпіонів, «Динамо» перервало 25-річну гегемонію московських клубів. У заключному турі чемпіонату кияни провели матч у Москві проти «Локомотива», який посів у турнірній таблиці п’яте місце. Впродовж зустрічі «динамівці» домінували на полі. У середині другого тайму вони вели з рахунком 4:1, забитими голами відзначилися Биба, Каневський (двічі) і Серебряников. Наприкінці матчу гості трохи розслабилися, і гра завершилася з рахунком 4:3 на користь киян. Таким чином, «Динамо» здобуло золото чемпіонату та завоювало Хрустальний кубок.
Пам’ятний сезон завершили трьома товариськими поєдинками в Англії зі столичними клубами: «Астон Віллою», «Евертоном» та «Арсеналом».
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів, проте прагне публікувати різноманітні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL — за посиланням.
