У самому центрі Києва, на вулиці Рейтарській, 8, заплановано створення нової арт-локації — метасаду, який буде присвячений видатному українському графіку Георгію Нарбуту. Концепцію цього унікального саду підготували архітектурне бюро Юнакова та студія ландшафтного дизайну «Фрейя». Представлення проєкту відбулося одночасно із презентуванням ініціативи від Dovgiy Family Office, спрямованої на ревіталізацію будівель та оновлення простору скверу.
Скульптурна композиція, яка займе почесне місце в саду, створена талановитим митцем Назаром Біликом. За словами скульптора, створення пам’ятного знаку Георгію Нарбуту — людині, що заклала основи візуального бренду України, є надзвичайно відповідальним завданням. Акцент було зроблено не стільки на портреті, скільки на цілісному образі художника-міжвоєнного модернізму. За допомогою скульптури автор прагне вести діалог через мистецтво, відтворити суть життя, пристрасті, захоплення та любові Нарбута. Особливу увагу приділено тому, щоб почерк митця — лаконічний, чіткий і витончений — залишався пізнаваним для прийдешніх поколінь.
Розробники проєкту уточнюють, що команда, яка була залучена до ревіталізації будівель на провулку Георгіївському, 9, протягом двох років у тісній співпраці з місцевими жителями, художниками та архітекторами шукала оптимальне рішення, що дозволило б органічно поєднати будівлі та навколишній простір в історичному середовищі. Проєкт Sophia Park Residence неодноразово відзначали престижними міжнародними нагородами, зокрема International Property Awards, а також він отримав чотири номінації як найкраща ревіталізаційна ініціатива у Європі.
Архітектор Микола Каращук підкреслює:
– Цей простір потребує особливого підходу, пов’язаного з повагою до історичної спадщини.
– Ревіталізація трьох будівель поєднує різноманітні архітектурні стилі у єдиний сучасний ансамбль.
– В результаті формується цілісний простір, що зберігає свою автентичність.
Щоб досягти максимальної відповідності оригіналу, автори проекту провели ґрунтовні архівні дослідження та забезпечили відновлення автентичних кольорів фасадів XIX століття, при цьому зберігаючи кожну цеглину будівель.
За задумом ландшафтних дизайнерів, сад у сквері має залишатися вічнозеленим, а впровадження нових рослин не повинно вплинути на існуючу екосистему. Ландшафтна архітекторка Юлія Поцелуйко зазначає, що два роки на території районного скверу працював арборист Володимир Ветроградський, який доглядав за деревами за замовленням інвестора. Кураторка проєкту мистецтвознавець Тетяна Шатц говорить про те, що цей простір стане уособленням пам’яті, культури та діалогу між поколіннями.
Матеріал опублікований на правах реклами.
