Як довго триватиме будівництво дронової стіни в Європі та хто має профінансувати цей проєкт? Коли європейські лідери прибули в середу до Копенгагена для обговорення питань оборони ЄС, їхні погляди на це питання виявилися кардинально різними. Традиційний географічний розподіл залишився визначальним у оцінці раптово визнаного, але давно очікуваного ключового аспекту безпеки континенту.
Балтійські та північні країни підтримали ініціативу, закликаючи до єдності та солідарності у відповідь на серію останніх порушень повітряного простору в Польщі, Естонії, Румунії та Данії.
Зокрема, прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліна в інтерв’ю журналістам висловила думку, що створення дронової стіни вздовж східного кордону цілком можливо впродовж одного–півтора року. Це безпосередньо суперечить словам німецького міністра оборони Боріса Пісторіуса, який, виступаючи цього тижня на Варшавському форумі безпеки, заявив, що реалізація такого проєкту «не відбудеться протягом трьох–чотирьох років».
Однак латвійська прем’єрка впевнена, що «залежить лише від лідерів», а розвиток технологій безпілотників відбувається настільки стрімко, що термін у три роки є надто тривалим. Вона додала, що її країна вже почала інвестувати у датчики та акустичні системи, враховуючи рекомендації України, й усунула низку бюрократичних перепон. Важливо, за її словами, спільна координація на європейському рівні, адже «разом ми будемо сильнішими».
### Невідкладні дії: думки лідерів
– Президент Литви Гітанас Науседа, країна якого межує з Росією, наголосив на слабких сторонах у можливостях виявлення та знищення невідомих безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Він критично оцінив нинішню систему ротаційної протиповітряної оборони в рамках НАТО, зазначивши, що фактично протягом кількох тижнів було задіяно лише два елементи: голландські системи Patriot і італійські системи ближнього радіусу дії.
– Голова фінського уряду Петтері Орпо, країна якого має кордон з Росією протяжністю 1300 км, охарактеризував дронову стіну як «неминучу» та «питання, що стосується всієї Європи». Він закликав до солідарності в ім’я безпеки східних і північних держав.
– Кая Каллас, колишня лідерка Естонії і нинішня верховна представниця ЄС із зовнішньої політики, також припустила, що дронова стіна може з’явитися досить швидко. Під час нещодавньої зустрічі східних країн вона підкреслила, що українська сторона може продемонструвати, які саме сенсори і лінії захисту потрібні, а також зауважила, що Україна має виробництво безпілотників, яке може бути масштабоване і на території Європи. За її словами, за наявності волі й фінансування це завдання можна вирішити значно швидше.
### Поняття оборони: фінанси та пріоритети
Цьогоріч Європейська Комісія запропонувала пакет на суму 800 мільярдів євро для переозброєння континенту до кінця десятиліття, орієнтуючись на прогнози розвідок щодо потенційної здатності Росії здійснити нову військову агресію. Втім, основна частина цих коштів має надійти з національних бюджетів країн-членів, адже лише 150 млрд євро передбачені у вигляді позик у межах програми SAFE, з яких дві третини виділено східним державам.
Головні цілі ініціатив полягають у:
1. Спільних закупівлях з боку країн-членів.
2. Інвестиціях у спільні проєкти оборонного характеру, що отримали статус пріоритетних.
3. Пріоритетному придбанні європейської військової продукції.
Серед пріоритетних проєктів, запропонованих Єврокомісією, виділено й дронову стіну. Крім того, планується суттєве збільшення фінансування оборонних напрямів у багаторічному бюджеті ЄС на період після 2028 року.
Однак дебати продемонстрували, що країни Східної та Південної Європи мають кардинально різні уявлення про безпеку та оборону, а також про термінову необхідність відповідних заходів.
– Прем’єр Іспанії Педро Санчес доповнив, що у розумінні безпеки необхідно враховувати кліматичну кризу, яка також буде інтегрована у дебати урядом Іспанії.
– Італійська прем’єрка Джорджа Мелоні нагадала, що рамки альянсу дуже широкі, і помилка полягатиме у зосередженні лише на одному бокові, забуваючи про південний фланг, через що можна втратити стратегічну гру.
Водночас президент Литви Науседа вважає, що така позиція не враховує першочергових завдань: «Наша задача — це завдання країн Східної Європи: донести цю енергію, розуміння й обізнаність до наших колег, які перебувають далі від загроз. Це стосується не лише нашого національного кордону, а й зовнішнього кордону Євросоюзу. Ми — перша лінія оборони Європи».
Подібної думки дотримується прем’єрка Данії Мете Фредеріксен, що приймає саміт. Вона закликала своїх колег позбутися національних перспектив у питанні безпеки і дивитися на загрози з огляду на гібридну війну, що триває.
За її словами: «Якщо дивитися на війну в Україні з європейської точки зору, а не національної, якщо розглядати Росію і гібридну війну з європейської перспективи, тоді кожен повинен усвідомити: всі ми маємо посилювати озброєння».
