Турецька компанія виграла багатомільярдний спір щодо ремонту траси Київ-Одеса
Північний апеляційний господарський суд остаточно підтвердив рішення про стягнення з Державного агентства відновлення понад 1,05 мільярда гривень на користь турецької фірми Onur. Йдеться про ремонт важливої транспортної артерії між Києвом і Одесою.
Передісторія конфлікту
У січні 2020 року між Укравтодором та компанією Onur було укладено контракт на капітальний ремонт трьох ділянок траси Київ-Одеса. Вартість робіт фінансувалась за рахунок позик від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейського інвестиційного банку. Водночас ПДВ мала оплатити держава.
Але коли міжнародне фінансування припинилося, підрядник у грудні 2022 року розірвав угоду, хоч і підтвердив, що роботи виконані.
Основні етапи судової тяганини
Інженер проекту оформив фінальний платіжний сертифікат на суму понад 25,4 мільйона євро, проте Державне агентство відновлення відмовилось розраховуватись.
Компанія звернулася до Господарського суду Києва в березні 2024 року. Тоді суд постановив:
- стягнути понад 918,5 млн грн основного боргу;
- 172,45 млн грн ПДВ;
- понад 1 млн грн судового збору.
Загальна сума становила близько 1,09 млрд гривень.
Аргументи і апеляції сторін
Державне агентство відновлення намагалося оскаржити рішення, посилаючись на:
- зупинку міжнародного фінансування;
- відсутність коштів у бюджеті;
- арбітражні умови в контракті;
- твердження, що підрядник свідомо продовжував роботу без гарантій оплати.
Спершу в березні 2025 року апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та відмовив позову Onur. Проте у листопаді 2025-го Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу частково — скасував рішення апеляції та направив справу на повторний розгляд через порушення процесуальних норм.
Повторний розгляд і нові матеріали
Під час другого розгляду Державне агентство намагалося надати нові документи, оприлюднені у 2026 році. Йшлося про домовленості між ЄБРР і Onur щодо тендерної змови, які могли вплинути на рішення суду. Суд відхилив ці докази через те, що вони не існували на момент першого розгляду.
Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що обставини справи були детально вивчені, а норми права застосовані коректно. Апеляційну скаргу залишили без задоволення, рішення першої інстанції – без змін.
Фінальні нюанси
Крім того, витрати на оплату судового збору за апеляційне провадження поклали на Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
Ця справа стала яскравим прикладом складних відносин між державою та іноземним підрядником у масштабних інфраструктурних проєктах, де перетинаються інтереси фінансових установ, бюджету та міжнародних угод.
Ірина Глухова
