У понеділок суддя з Нью-Йорка виніс рішення, за яким компанія OpenAI не може припинити багатопрофільне судове позивання, що об’єднує у собі кілька судових процесів за участю десятків авторів. Вони звинувачують OpenAI у прямому порушенні авторських прав через результати роботи великої мовної моделі (LLM) ChatGPT.
OpenAI стверджувала, що позивачі не довели значної схожості між їхніми творами та виводами ChatGPT. Однак суддя Сідні Стейн із Окружного суду південного району Нью-Йорка зауважив, що «ретельніший спостерігач може цілком обґрунтовано дійти висновку, що результати, які нібито порушують права, мають суттєву подібність із захищеними авторським правом творами позивачів».
Суд застосував так званий тест «ретельнішого спостерігача», який використовується, коли порушені твори містять як охоронювані авторським правом елементи:
- персонажі,
- сюжет,
- місце дії,
так і елементи, що не підлягають авторському захисту:
- клішовані теми,
- типові персонажі,
- сцени-форе,
- абстрактні ідеї.
Основне завдання цього тесту полягає у визначенні того, чи існує «суттєва схожість саме між тими елементами, які мають охоронний статус у порушеному творі». У примітці до рішення суд також зазначив, що дійшов би такого ж висновку, застосовуючи менш точний «тест звичайного спостерігача».
До позивачів увійшли автори, які у своїй заперечній відповіді на клопотання про відхилення справи навели приклади нібито порушуючих авторські права виводів, серед яких були й резюме творів Джорджа Р.Р. Мартіна, автора «Гри престолів». Хоча такі резюме не розкривали «кожен заплутаний поворот сюжету та розвиток персонажів», вони дійсно намагалися стисло передати деякі з ключових охоронюваних елементів, таких як:
- місце дії,
- сюжет,
- персонажі.
Суддя Стейн особисто відтворив результати ChatGPT у кількох резюме творів Мартіна та прийшов до висновку, що «резюме передає загальний тон і атмосферу оригінального твору, повторюючи сюжет, персонажів і теми оригіналу». У примітці до рішення суддя також звернув увагу на аргумент OpenAI, що їхні результати подібні до резюме новинних статей, які у справі N.Y. Times Co. v. Microsoft Corp., 777 F. Supp. 3d 283 (S.D.N.Y. 2025) суд визначив як такі, що не мають суттєвої схожості з авторськими правами. Однак він відрізнив ці результати, зауваживши, що у випадку N.Y. Times було підсумовано лише що не підлягають авторському захисту елементи новинної статті, такі як факти, і результати відрізнялися за стилем, тоном, довжиною та структурою речень від оригінальних текстів.
У підсумку суддя Стейн постановив, що розумний присяжний безперечно міг би встановити суттєву схожість цих результатів із оригінальним твором Мартіна через включення охоронюваних авторським правом елементів, таких як місце дії, сюжет і персонажі. Примітно, що наведені приклади з творів Мартіна виявилися достатніми для відхилення клопотання OpenAI про закриття справи.
Водночас Стейн наголосив, що його рішення не відображає позицію суду щодо того, чи підпадають результати під доктрину добросовісного використання (fair use), оскільки зазвичай такі питання розглядаються лише на етапі прийняття рішення за підсумками розгляду справи.
Автор тексту:
Eileen McDermott — головна редакторка IPWatchdog.com, досвідчений журналіст у сфері інтелектуальної власності та права.
Автор світлини: Skorzewiak, джерело: Deposit Photos, ID зображення 640750100.
