Масований ракетний удар по Києву, вибух у Петербурзі та нова стратегія захисту Донеччини
Київ зазнав масштабних балістичних атак, в Санкт-Петербурзі стався вибух, а оборона Донеччини отримала кардинальні зміни – про головні події війни на фронті і в тилу розповідає аналітик 24 Каналу Андрій Дрозда.
Новий наступ Росії: атака на столицю та регіони
27 серпня російські сили здійснили нову потужну атаку на Київ, Київську область та інші міста України.
Для ударів були задіяні балістичні ракети та реактивні дрони — атака відбувалась у кілька хвиль, як вранці, так і вдень.
У самому Києві уламки збитих цілей впали у двох районах, спричинивши пошкодження житлових будинків і майна. На щастя, без жертв.
Набагато масштабніші наслідки від атаки зафіксовані у Київській області:
- пожежі;
- знищені будинки;
- пошкодження складів;
- удари по логістичних об’єктах;
- спроби атакувати мережу магазинів “Епіцентр”.
Під удар потрапили Фастівський район, Бровари, а також Подільський, Голосіївський і Шевченківський райони столиці.
За ніч українським силам ППО вдалося збити сім балістичних ракет, імовірно “Іскандери” або їхні аналоги КН-23 північнокорейського виробництва. Це свідчить про те, що Україна отримала нову партію систем перехоплення від неназваного партнера.
Окрім Києва та області, удари прийшлися на Одесу, Полтаву, Кременчук, Кривий Ріг, Запоріжжя.
На Сумщині ворог застосував дрони проти Роменської громади, де загинула мешканка, а у Харкові один дрон влучив у балкон житлового будинку в Індустріальному районі.
У Слов’янську росіяни використовували авіаційні касетні бомби (КАБи), що викликало значне занепокоєння серед населення.
Вибух у Санкт-Петербурзі та удари по об’єктах РФ
Одночасно, поки російські реактивні дрони летіли до Києва, у Санкт-Петербурзі стався вибух автівки на Колпінському шосе.
За наявною інформацією, внаслідок вибуху загинув високопоставлений російський військовий — підполковник, що, ймовірно, був військовим льотчиком. Його дружина отримала тяжкі поранення — втратила обидві ноги і була госпіталізована.
Загиблий міг бути причетним до ракетних ударів по Україні або інших військових злочинів, але офіційно ім’я поки не оприлюднено.
Водночас українські сили завдали наступних далекобійних ударів у містах Оренбург і Башкортостан — Стерлітамак та Уфа постраждали від атак.
Також зафіксована спроба нападу на логістичні склади компанії “Озон”. Деякі об’єкти зазнали пошкоджень, проте масштабних пожеж чи значного руйнування не сталося.
Нова команда оборони Донеччини: Білецький та Прокопенко на передовій
Президент Володимир Зеленський ухвалив рішення призначити Андрія Білецького та Дениса Прокопенка відповідальними за оборону Донеччини.
Вони очолять два нові угруповання, які візьмуть на себе захист ключових ділянок фронту регіону.
Обидва командири відомі своєю участю в добровольчому русі, мають великий бойовий досвід і заслужили довіру військових.
Шляхом формування цих угруповань планується об’єднати зусилля для оборони таких напрямків:
- слов’янсько-краматорський;
- Добропільський виступ;
- райони Костянтинівки і Дружківки;
- та межі області вздовж фронту.
Очікується, що до Білецького приєднаються 11-й та 19-й армійські корпуси, а до Прокопенка — щонайменше 20-й корпус.
Рішення переважно отримали схвальні відгуки у військових колах. Важливу роль у впровадженні цих нововведень відіграє Михайло Драпатий.
Президент Зеленський напередодні провів наради в командних пунктах на сході України, у яких взяли участь ключові військові фігури та голови ОВА. Це свідчить про пріоритетність питань оборони Донеччини, поряд з Запорізьким напрямком.
Успішний удар Сил оборони по штабу 51-ї армії в Донецьку
Попри організаційні зміни в обороні Донеччини, 26 серпня українські війська завдали ефективного точкового удару по командному пункту російської 51-ї армії.
Шість крилатих ракет влучили у дворівневий підземний паркінг житлового комплексу “Донецьк Сіті”, де розташовувався штаб.
Після удару будівля теж зазнала суттєвих руйнувань.
З російських джерел відомо про термінові звернення щодо збору крові і евакуацію поранених, що вказує на серйозні втрати серед особового складу окупантів.
На місці вибуху виявили фрагменти ракет із маркуванням France, що підтверджує ймовірне використання французьких крилатих ракет SCALP або британських аналогів Storm Shadow.
Удар був надзвичайно точним і сильним, що свідчить про високий рівень підготовки та ефективність Збройних сил України.
Обстановка навколо Костянтинівки
Російські війська 8-ї загальновійськової армії і 3-го армійського корпусу, а також 70-ї мотострілецької дивізії, посилені частинами 51-ї армії, змогли частково просунутися у районі Костянтинівки.
Зокрема, просування фіксувалися у напрямках Новодмитрівки, Молочарки, села Стінки та озер північно-східніше Костянтинівки.
Ворог активізувався в районі краєзнавчого музею, центрального ринку, міської лікарні №1 та проспекту Ломоносова.
Українські війська наразі контролюють переважно північну частину міста, водночас тривають запеклі бої за перехід українських сил на східний берег річки Кривий Торець.
Загалом, росіяни отримали лише локальні тактичні здобутки — проходження на кілька кілометрів або сотень метрів углиб оборони.
Через це наступ на Костянтинівському напрямку може тривати щонайменше до вересня, а ширша операція в районі Краматорська і Слов’янська імовірно розтягнеться на осінь чи пізню осінь.
Південний фронт: бої навколо Гуляйполя, Оріхова та Степногірська
Згідно із даними Генштабу, на південному напрямку російські війська здійснили 15 атак на території Гуляйпільського, Оріхівського та Олександрівського районів.
Найбільшої активності ворог виявляє в районі Воздвижівки та Верхньої Терси, а також поблизу Залізничного і Чарівного — тут зафіксовано дев’ять штурмових спроб.
Українські підрозділи у цих районах проводили контратаки, успішно відкидаючи ворога назад.
На Оріхівському напрямку росіяни намагалися прорватися до Малої Токмачки, Новоандріївки, Лук’янівського і навіть у сам Оріхів дрібними групами, проте українська оборона ліквідувала ці спроби.
У Запорізькій області угруповання генерала Теплинського (“Дніпро”) відновило наступальні дії, зосередившись на Степногірську та намагаючись просуватися в бік Лук’янівського.
Хоча ситуація на південному фронті залишається складною, вона відносно стабільніша порівняно з Костянтинівським і Краматорсько-Слов’янським напрямками.
Дивіться огляд подій війни 27 серпня від Андрія Дрозди у відеоформаті.
