У 2025 році IT-сектор України продовжує демонструвати стрімкий прогрес, незважаючи на численні внутрішні та зовнішні виклики. Водночас зміни у податковому законодавстві зумовлюють необхідність впровадження нових підходів у фінансовому плануванні та стратегії розвитку ІТ-компаній. У цій статті ми розглянемо ключові оновлення в оподаткуванні для ІТ-бізнесу та запропонуємо ефективні шляхи адаптації до нових реалій.

Нові правила гри: що змінилося у 2025 році?

Зміни у спрощеній системі оподаткування

Після тривалого періоду стабільної роботи моделі фізичних осіб-підприємців (ФОП), особливо популярної серед IT-фахівців, з 1 січня 2025 року змінилися правила сплати податків та реквізити для їх здійснення ФОПами. Запроваджено додаткові обмеження для третьої групи єдиного податку, а саме:

• Відновлено обов’язкову сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ) «за себе» навіть за відсутності доходу, що було припинено в певний період. Ставка ЄСВ для ФОПів залишається фіксованою й становить 22% від мінімальної заробітної плати (1 760 грн на місяць). При цьому мінімальна заробітна плата поки що зберігається на рівні 8 000 грн.
• Зі зростанням мінімальної зарплати база оподаткування буде збільшуватися пропорційно.
• Відповідно до Закону України № 4015-ІХ, з 1 грудня 2024 року розмір ставки військового збору для третьої групи встановлено на рівні 1% від доходу за квартал. Таким чином, ФОПи та юридичні особи — платники єдиного податку 3 групи сплачуватимуть військовий збір за підсумками 1 кварталу 2025 року не пізніше ніж до 19 травня 2025 року.
• Посилено контроль з боку державних органів над кількістю укладених контрактів з одним замовником (інціатива проти офшорних схем) та над реальністю господарських операцій задля попередження створення фіктивних ФОП-структур.

Оподаткування резидентів Дія.City

У 2025 році модель спеціального правового режиму Дія.City отримала новий поштовх для розвитку. Відтепер усі компанії, що займаються дослідженнями і розробками, мають змогу стати резидентами Дія.City — таке рішення підтримав Кабінет Міністрів України. Це відкриває додаткові можливості для інновацій та податкові переваги.

Раніше резидентами могли стати лише IT- та телеком-компанії, що здійснювали науково-дослідницьку діяльність. Тепер спектр розширено і включає галузі біотехнологій, мікроелектроніки, генної інженерії, оборонних технологій тощо. Ці компанії займаються розробкою та тестуванням продуктів у широкому колі напрямків. Обговорено також уточнення умов для вже існуючих категорій — зокрема, додано веб-аналітику для діджитал-маркетингу та виготовлення акумуляторів для виробників безпілотних літальних апаратів (БпЛА).

Закон України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" надає резидентам Дія.City право наймати спеціалістів на різних умовах:

• трудовий контракт,
• гіг-контракт,
• модель «компанія-ФОП».

Кожна форма співпраці має власні особливості та нюанси, тому при застосуванні оновлень оподаткування, які набрали чинності з 1 січня 2025 року, необхідний окремий аналіз.

Для IT-фахівців, які працюють у компаніях-резидентах Дія.City, встановлені такі податкові ставки:

• податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 5% від суми доходу;
• єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — 22% від мінімальної заробітної плати;
• військовий збір — 5% від суми доходу.

Основні положення оподаткування гіг-спеціалістів регулюються Законом України № 4113-ІХ від 4 грудня 2024 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" (ЗУ № 4113-ІХ):

• ПДФО: доходи гіг-спеціалістів від резидентів Дія.City оподатковуються за пільговою ставкою 5%. Вона застосовується з місяця, наступного за місяцем набуття компанією статусу резидента. Якщо річний дохід гіг-спеціаліста перевищує еквівалент 240 тисяч євро, перевищення оподатковується за ставкою 18%.
• ЄСВ: ставка залишається 22% від мінімальної заробітної плати.
• Військовий збір: встановлено ставку 5% від доходу.

Крім того, резиденти Дія.City мають відповідати таким вимогам:

• середня місячна винагорода працівникам і гіг-спеціалістам — не менше еквівалента 1 200 євро;
• середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів — не менше 9 осіб.

При порушенні цих критеріїв резидент зобов’язаний самостійно нарахувати і сплатити ПДФО за ставкою 18% за власний рахунок.

Закон також регламентує право резидентів Дія.City залучати іноземних громадян та осіб без громадянства на гіг-контракти без потреби отримання спеціального дозволу. Укладання цивільно-правових договорів між компанією та фахівцем передбачає виконання завдань згідно з умовами замовлення. Ці нововведення наближають українську практику до європейських стандартів контрактування.

З 2025 року встановлено обмеження для резидентів Дія.City щодо співпраці з ФОП на єдиному податку:

• Якщо річний дохід компанії перевищує 40 мільйонів гривень, тоді витрати на оплату послуг ФОП не можуть перевищувати 20% від загальної суми витрат за попередній рік. Перевищення оподатковується за ставкою 9% (для платників податку на виведений капітал) або включається до фінансового результату (для платників податку на прибуток).
• Для резидентів з доходом до 40 мільйонів гривень такі обмеження не застосовуються, що дозволяє продовжувати співпрацю без податкових наслідків.

Ці норми спрямовані на заохочення прозорих форм зайнятості та забезпечення соціальних гарантій для ІТ-спеціалістів.

Окрім цього, у 2025 році Державна податкова служба (ДПС) внесла новації в оподаткування податком на прибуток для резидентів Дія.City, зокрема:

• З 1 січня 2025 року набувають чинності зміни щодо особливостей врахування витрат на сплату роялті через набуття чинності Закону України "Про медіа" і скасування Закону "Про телебачення і радіомовлення" (пп. 140.5.6 ПКУ).
• З 25 березня 2025 року введено новий об’єкт оподаткування для резидентів Дія.City — операції з надання неправомірної вигоди службовим особам, у тому числі іноземним, оподатковувані за ставкою 18% (пп. 141.9-1.2.16–141.9-1.2.17 ПКУ).
• Ставка податку на виведений капітал зберігається на рівні 9% (п. 136.8 ПКУ), що замінює класичний податок на прибуток і стимулює реінвестування.

Міжнародне оподаткування та BEPS

Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) ухвалила рішення про впровадження справедливого мінімального податку для великих корпорацій незалежно від юрисдикції реєстрації.

У 2025 році опубліковано оновлені правила, що впливають на облік відстрочених податкових активів (DTA) — податкових пільг та знижок, які раніше дозволяли зменшувати податкові зобов’язання у майбутньому. Згідно з новими стандартами, низка пільг більше не діє, а старі активи переобліковуються у межах переходного періоду до 2028 року.

Україна послідовно імплементує стандарти BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), тому ІТ-компанії, що співпрацюють із закордонними контрагентами, повинні:

• Чітко підтверджувати наявність економічної присутності в Україні. Введено нові критерії визначення податкової резидентності фізичних осіб.
• Адекватно аналізувати трансфертне ціноутворення, зокрема:
  • підвищено граничний поріг володіння корпоративними правами для визнання пов’язаності з 20% до 25%;
  • додано критерій економічної пов’язаності за умови, що обсяг операцій з одним нерезидентом перевищує 75% загального доходу або витрат компанії.
• Уникати застосування офшорних схем інакше передбачено суворі штрафні санкції або втрата статусу платника єдиного податку. Операції з компаніями у «низькоподаткових» юрисдикціях підлягають додатковому контролю, зокрема звітуванню згідно зі списком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Перевірка ринкової вартості угод у 2025 році стала значно жорсткішою та вимагає документального підтвердження економічної доцільності.

Стратегії адаптації: рекомендації для ІТ-компаній

1. Перехід на правовий режим Дія.City
   Середні та великі компанії, які прагнуть зменшити податкові ризики та отримати стабільні умови, можуть розглянути варіант переходу на Дія.City. Особливо це актуально для організацій із великим фондом оплати праці.

2. Оптимізація корпоративної структури
   Розробка ефективної структури власності, включаючи розподіл часток, створення холдингових компаній у прозорих юрисдикціях і перегляд стратегії виплат дивідендів у контексті податку на виведений капітал.

3. Підвищення податкової прозорості
   Регулярний аудит внутрішніх документів і операцій із пов’язаними особами, а також підготовка звітності у рамках багатосторонньої конвенції (MLI).

4. Впровадження legal-tech рішень
   Автоматизація обліку податків і юридичних процесів допомагає знизити витрати та мінімізувати помилки у звітності.

Перспективні тренди

• Посилення євроінтеграційного курсу потребує подальшої гармонізації норм українського податкового законодавства із стандартами Європейського Союзу, зокрема у галузі оподаткування цифрових послуг.
• Очікується впровадження екологічних податків та стимулів для реалізації «зелених» IT-проектів.
• Посилення податкових перевірок у сферах інтелектуальної власності та авторських прав.

2025 рік став роком переосмислення фінансової моделі ІТ-бізнесу в Україні. Нові правила формують не лише виклики, а й можливості для розвитку, сприяючи компаніям, що інвестують у прозорість, легальність і технологічний прогрес, зміцнити свої позиції як на внутрішньому ринку, так і у міжнародній спільноті.